мабуть[ма́бу́ть]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ма́б у ть м а б у ть-так и , діал. м а б і ть, вставн. сл. Уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні; певно, очевидно.
МА́БУ́ТЬ, діал. МА́БІ́ТЬ, вставн. сл. Уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні; певно, очевидно. Спала й виглядала Козаченька молодого, Що торік покинув. Обіщався вернутися, Та, мабуть, і згинув! (Т. Шевченко); В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну; та чи не найбільше, мабуть, запасся терпінням (О. Довженко); Мабуть, оця кумова розповідь – суспіль вигадка, хоч і в ній є щось од правди (Ю. Мушкетик); Шкода, думаю, рухаючись за кілька кроків від неї, що я не можу бачити, як ми виглядаємо разом. Це, мабуть, кумедно (Ю. Андрухович).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 613
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ма́бу́ть |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
АНДРУХОВИЧ ЮРІЙ Московіада "Я прожив у Москві майже два роки, і то було чи не найщасливіші мої часи. Мабуть, саме з цієї причини в моєму романі стільки злості й чорної невдячності. Я досі не знаю, що в ньому більше важіть: втрачені можливості чи здобуті примари." Нехай і на сей раз вони…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger