магістр[магі́стр]

магі́стр рідше маг і стер, -тра, ч. 1》 У Стародавньому Римі – титул деяких службовців. 2》 У Візантії – високий придворний титул. 3》 У середні віки – голова духовного або рицарського ордену. 4》 У Західній Європі за середньовіччя – викладач гуманітарних наук. 5》 У дореволюційній Росії – перший учений ступінь. 6》 В деяких країнах – перший учений ступінь, що присуджується після спеціального іспиту та захисту дисертації; учений ступінь, середній між бакалавром та кандидатом (або доктором) наук; присуджується бакалаврам після додаткового курсу навчання та спеціального іспиту. || Людина, що має такий ступінь. 7》 В Україні – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра чи спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру.

МАГІ́СТР, рідко МАГІ́СТЕР, тра, ч. 1 . Другий (після бакалавра) науковий ступінь, що його присуджують після додаткового курсу навчання та іспиту. Триває також реформування вищої школи. Створюються державні стандарти для бакалаврів і магістрів (з наук. літ.); Сумський державний університет першим серед українських вишів отримав ліцензію Міністерства освіти і науки на підготовку магістрів за спеціальністю “Біржова діяльність” (з газ.); // Людина, що має такий ступінь. Він себе [зве] магістром фармації і хірургії, проте по ярмарках пускає хлопам кров і рве зуби (І. Франко); До фабричок, які в Нашому називались “виробнями”, майстерень .. щораз частіше заглядали інженери, всілякі магістри, агрономи, люди з дипломами учителів, питаючи будь-якої роботи (Ірина Вільде); // У деяких країнах – учений ступінь, середній між бакалавром та доктором наук, що присуджується після захисту дисертації. За к…