макінтош[макінто́ш]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
МАКІНТО́Ш, а, ч. 1. Плащ із непромокальної прогумованої тканини. Лотоцька – в блискучому макінтоші – підходить до групи (І. Микитенко); Щоб погода не застала жінку зненацька, їй обов'язково потрібно мати макінтош (з мови реклами); // Легке демісезонне пальто. Молодий мужчина в куцім макінтоші і сірому капелюсі чекає трамвая (Ю. Яновський); А це – щось паризьке: сірий з відливом розстібнутий макінтош, під яким шовкова зеленувата, ще не баченого на берегах Пруту крою сукня (В. Кожелянко). 2. Осінній сорт яблуні з кисло-солодкими плодами із зелено-жовтою шкіркою, вкритою плямами темно-червоного кольору з сизуватим нальотом. Макінтош – це яблуня сильного зростання, струнка, витривала, морозостійка і щедра на врожаї (з навч. літ.); // Плід цієї яблуні. Можна, я ще одненьке?.. – Люська благально глянула на Кума Цибулю. Бери... Звичайно... Це “макінтош” (В. Нестайко).
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | макінто́ш | макінто́ші |
| Родовий | макінто́ша | макінто́шів |
| Давальний | макінто́шеві / макінто́шу | макінто́шам |
| Знахідний | макінто́ш | макінто́ші |
| Орудний | макінто́шем | макінто́шами |
| Місцевий | макінто́шеві / макінто́ші / макінто́шу | макінто́шах |
| Кличний | макінто́шу | макінто́ші |
Літературні засвідчення
Нашмагане дощем, збрезкле, попелясто-сіре обличчя, капелюх з обвислими крисами, старомодні, з язиками, калоші, старезний макінтош.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)