мандат[манда́т]

манда́т -а, ч. 1》 Документ, що свідчить про певні права або повноваження пред'явника. 2》 Наказ виборців своєму депутату. Депут а тський манд а т — документ, який засвідчує законність та обсяг повноважень депутата, а також публічна функція, що покладається на депутата. 3》 іст. Право на управління колишньою колонією Німеччини або частиною колишньої Османської імперії, що його Ліга Націй надавала країнам-переможницям після Першої світової війни. 4》 В обчислювальній техніці – різновид вказівника, що визначає шлях доступу до об'єкта і операції, що дозволені над ним.

МАНДА́Т, а, ч. 1 . Документ, що свідчить про певні права або повноваження пред'явника. Гей, “пани”.., Дай вам Бог спання здорове, Най вам сняться дулі, І вибори, і мандати (І. Франко); Чайка зі Пскова вернувся до району – взяти речі, а головне, опираючися на свій новий мандат, доконати таки чудові сіножаті одного з тих дідичів, що на нього поскаржилися (Д. Бузько); Мишко так наловчився орудувати мандатом адмірала і примовляти до всіх комендантів та начальників, що пробивав тепер найсильніші загороди й перепони (В. Кучер); Я тицьнув в обличчя командиру охорони комісарський мандат, власник якого давно вже не потребував жодних документів (Д. Білий); * Образно. Повість “Смерть” колись припала до вподоби наркомові освіти М. Скрипнику, і він висловив авторові свою похвалу; роман “За ширмою” став мені за другий мандат у літературу (Б. Антоненко-Давидович); // політ. Доручення, завдання. У кері…