маркетинг[ма́ркетинг]

ма́ркетинг -у, ч. Система організації та управління діяльністю підприємства, фірми, що передбачає комплексне урахування положення на ринку збуту для прийняття рішень. || Організація збуту товарів на зовнішньому ринку. Глоб а льний м а ркетинг — процес глобалізації міжнародного маркетингу. М а ркетинг з а собів виробн и цтва — маркетинг, спрямований на пошук і збут нових технологічних рішень у виробничому процесі. М а ркетинг п о слуг — маркетинг, здійснюваний як супутня діяльність у комплексі з маркетингом споживчих товарів або засобів виробництва. М а ркетинг спож и вчих тов а рів — орієнтація виробничо-збутової системи компанії на використання останніх технологічних досягнень для створення нової споживчої продукції. Цінов и й м а ркетинг — форма реалізації стратегії маркетингу через управління ціною продукції.

МА́РКЕТИНГ, у, ч., екон. 1 . Система управління господарською діяльністю, спрямована на врахування вимог ринку та активний вплив на попит з метою розширення збуту товарів. До інформаційних ресурсів зараховують засоби, у які входять навчання персоналу, реклама, маркетингові, соціологічні дослідження тощо (з наук. літ.); Реклама є елементом маркетингу (із журн.). 2. Організація збуту товарів на ринку. З підвищенням інтересу до дитячого маркетингу виникає і чимало спірних питань, пов'язаних з просуванням продукції, розрахованої на дітей. △ (1) Страхови́й ма́рке́тинг – діяльність страховика щодо вивчення страхового ринку. Страховий маркетинг є окремим видом маркетингу зі своїми завданнями, функціями, принципами, метою (з навч. літ.).