маркований[марко́ваний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
МАРКО́ВАНИЙ, а, е. 1. спец. Дієпр. пас. до маркува́ти 1, 2. До ювілею випустити маркований конверт (з газ.); Товар має бути маркований відповідно до вимог країни призначення (з навч. літ.); Підходимо до жіночки, яка торгує взуттям. Вона демонструє виріб, чомусь маркований під імпорт і схожий на щось середнє між черевиком, кедом та кирзачем (із журн.). 2. лінгв. Який має додаткову диференційну ознаку порівняно з протиставленим йому елементом (елементами). Вітчизняне літературознавство останніх десятиріч наповнене активно маркованими ґрунтовними, змістовними дослідженнями з проблеми своєрідності функціонування жанрів в українській літературі початку ХІХ ст. (з наук. літ.); Суфіксальні субстантиви мають здебільшого стилістично маркований характер (з наук.-попул. літ.).
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| марко́ваній | жін., давальний |
| марко́вана | жін., кличний |
| марко́ваній | жін., місцевий |
| марко́вана | жін., називний |
| марко́ваною | жін., орудний |
| марко́ваної | жін., родовий |
| марко́вану | жін., знахідний |
| марко́ваному | чол., давальний |
| марко́ваний | чол., кличний |
| марко́ванім | чол., місцевий |
| марко́ваному | чол., місцевий |
| марко́ваний | чол., називний |
| марко́ваним | чол., орудний |
| марко́ваного | чол., родовий |
| марко́ваного | чол., знахідний |
| марко́ваний | чол., знахідний |
| марко́ваному | сер., давальний |
| марко́ване | сер., кличний |
| марко́ванім | сер., місцевий |
| марко́ваному | сер., місцевий |
| марко́ване | сер., називний |
| марко́ваним | сер., орудний |
| марко́ваного | сер., родовий |
| марко́ване | сер., знахідний |
Літературні засвідчення
Се ще до певної міри „звичайні козацькі місця”, так що новий похід ще не маркований.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)