мата[ма́та]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
МА́ТА, и, ж. 1. Сплетене із соломи або очерету покривало, підстилка тощо. Дістав [Нур] з кишені ключик і відімкнув чималеньку, обковану залізом скриньку, що непомітно стояла в кутку, накрита солом'яною матою (Д. Ткач); Мар'ян відірвав легко прибиту до одвірок очеретяну мату, і старий зайшов до оселі (М. Стельмах); Невисокого зросту жінка розстелила перед гостями мату й почала викладати страви (Ю. Бедзик). 2. М'яка підстилка, матрац, що захищає спортсмена від ударів під час падіння, стрибка; мат (див. мат⁴). Нещасного хлопчака вiдносили вбiк i клали на гiмнастичну мату; там вiн звивався щонайменше десять хвилин; потому бiль вщухав, i на сiдницях виступали три широченнi рожевi смуги (В. Чемерис).
«мата» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ма́та | ма́ти |
| Родовий | ма́ти | мат |
| Давальний | ма́ті | ма́там |
| Знахідний | ма́ту | ма́ти |
| Орудний | ма́тою | ма́тами |
| Місцевий | ма́ті | ма́тах |
| Кличний | ма́то | ма́ти |
Літературні засвідчення
Поки я доводив йому питому вагу всесвітніх утопістів в історії соціалізму, обов’язково давав мені мата, при чому завжди говорив повчально: "Маркс!".
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)