махати
Дані Атласу
Значення
1. Робити рухи, помахи чимось у повітрі. Дивлюсь я раз: попід горою Біліє лан, як полотно; Якийсь дідок маха рукою І сипле чорнеє зерно (Гл., Вибр., 1951, 199); Зразу за кладови...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
Інфінітив: махати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | махаю | махаємо / махаєм |
| 2 особа | махаєш | махаєте |
| 3 особа | махає | махають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | махатиму | махатимем / махатимемо |
| 2 особа | махатимеш | махатимете |
| 3 особа | махатиме | махатимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| махать | інфінітив |
| маха | теперішній, однина, 3 ос. |
Фразеологізми та сталі вирази
ляпати (ляскати, махати і т.ін.) язиком що і без додатка, зневажл
Говорити що-небудь нерозумне, недоречне, дурниці і т.ін.; базікати. Не ляпай язиком! (Сл. Б. Грінченка); Їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (С. Васильченко); Ліна: Ти мені, задрипанко, дивися: перед паничами зуби не скаль і язиком не ляскай! (Я. Мамонтов); Як собака з утіхи відчуває непереможну потребу махати хвостом, так він відчував потребу махати язиком (Л. Мартович); Витрачати час для непотрібних розмов; займатися пустослів'ям. — Працювати треба, а не ляпати язиком (М. Зарудний); Вони тільки язиком ляскають (Сл. Б. Грінченка); — А… йди від гріха… Чого так язиком ляскати? (М. Хвильовий).
Фразеологічний словникне ціпом махати, жарт
Треба вміти, непросто (робити, виконувати щось). Баба Дмитриха: — Ото, яка наука страшна, то не ціпом махати (В. Стефаник); — Іване, а ти мастак брехати? — несподівано запитав я Кульбабенка.— Умію,— збентежився він, а потім, подумавши, що це треба в розвідницьких справах, веселіше відповів: — Брехати — не ціпом махати (М. Стельмах).
Фразеологічний словникмахнути / рідше махати рукою
на кого--що і без додатка. Перестати займатися ким-, чим-небудь, турбуватися про когось--щось, збайдужити до когось--чогось. За її поняттями, до лікарні іде той, хто вже махнув на себе рукою або кому робити нічого (М. Ю. Тарновський); Але ні разу й думки не майнуло махнути на батька рукою; ну, що, мовляв, я можу?.. (Ю. Шовкопляс); Скільки часу ведуться пошуки цієї сировини для виробництва алюмінію — все марно. Інший би махнув рукою: значить, нема, коли ніхто не знайшов. Та не така людина Бас (З газети); Перестати говорити про щось, обірвати розмову. — Не гнівіть, кумо, Бога,— почала було говорити сусідка, та потім махнула рукою,— досить їй було й свого (Леся Українка); Залишити, покинути когось, щось. — Махнути б на неї тару рукою, та тільки й діла! Однак Хома непохитно стояв на своєму. Як-то махнути рукою? Як-то — війна спише? Проти такої безгосподарності волало все його нутро (О. Гончар). махнути руками. Зося вже махнула на його нього руками (І. Нечуй-Левицький). 2. на кого--що і без додатка. Перестати звертати увагу, не зважати на когось, на щось. Легкодухість опанувала зразу якась безсоромна, неймовірна: махнув би рукою на клас, на школярів, на все… (С. Васильченко); Хлопці співали. Полягавши на спини, махнувши рукою на все, вони цілими годинами співали пісень (І. Багряний). Стати байдужим до всього. Сержант на свій зовнішній блиск і на дівчат махнув рукою. Ходив мовчазний, сердитий, занехаяний (О. Гончар); на кого. Не турбувати, не чіпати когось. Зустрів Рубін лише Женю Індиченка, але Женя був по вуха закоханий, ходив незрозумілий, дивний і все зітхав…Рубін махнув рукою на Індиченка (І. Сенченко); Мартинюк не скористався з запрошення… й на нараду не пішов. На нього махнули рукою (Л. Дмитерко); Відмовитися від кого-, чого-небудь. Втративши надію.., махнув рукою на свої плани й оповів свою біду Борецькому (М. Грушевський); Активно використовуються відходи виробництва, на які колись махнули рукою (З журналу); Був із цим звернувся до повіткому, а там тільки рукою махнули (М. Стельмах). 3. на що і без додатка. Перестати сподіватися на щось, чекати чогось. Пробував упіймати таксі. Нічого не вийшло. Махнув на все рукою і подався додому пішки (Я. Гримайло); Втратити віру; зневіритися. — Довго я спав? — питаю я. Дід Гарасим: Спали! Місяць уже… Між життям і смертю. Вчора доктор уже рукою махнув… (І. Франко); Примиритися з чимсь; заспокоїтися. Прокіп Кирпа мав п'ятеро дітей — і всі, як одне, дівчата. Спочатку, було, навіть сумував, а з часом рукою махнув: зяті — теж народ непоганий (В. Сологуб); Раз по раз наштовхуючись на монолітні бюрократичні перепони, талант врешті-решт махне рукою, заспокоїться надовго, якщо не назавжди. А така ситуація згубна і для таланту, і для прогресу (З журналу).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Необхідності махати перед твоїм носом червоним посвідченням уже не було, хоч він усе-таки дисципліновано помахав.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger