мертвий[ме́ртвий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ме́ртвий -а, -е. 1》 Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. м е ртвий, -вого, ч. ; м е ртва, -вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен. Надзвичайно схвильований, знесилений, стомлений (про людину). 2》 Такий, як у мерця; який нагадує мерця. || перен. Який не має яскравості, блиску; тьмяний, блідий (про світло, барви). 3》 перен. Позбавлений ознак життя. || Порожній, спустілий (про дім, вулицю тощо). || Позбавлений руху; завмерлий, нерухомий (про машини, механізми, предмети). || Взагалі про все неживе на протилежність живому. М е ртва вод а — а) вода, в якій, внаслідок її хімічного складу, неможливе життя; б) (нар.-поет.) у казках – чудодійна рідина, від дії якої зростається порубане на шматки тіло. М е ртва прир о да — неорганічна природа. 4》 перен. Який не порушується жодним звуком; безмовний. || П…
МЕ́РТВИЙ, а, е. 1 . Такий, у якому припинилося життя; померлий; протилежне живий . – Я влітаю в хату, дивлюсь, а моя мати лежить на лаві мертва (І. Нечуй-Левицький); Од мертвих бджіл меду не їсти (Номис); Крайнєв і Яринка стояли біля труни, прощаючись з мертвим другом (В. Собко); * Образно. Раптом побачу спотворені мрії, мертві надії, зотлілу любов (Леся Українка); * У порівн. [Урбан:] Я бачив сам, як він лежав холодний, неначе мертвий (Леся Українка); // у знач. ім. ме́ртвий, вого, ч.; ме́ртва, вої, ж. Мрець. Мертвого з гробу не вертають (прислів'я); Стеха з дочками, зібравшись у сіни, навзрид плачуть і мов – крий боже – по мертвому голосять (Г. Квітка-Основ'яненко); * У порівн. Вже тому чоловікові й моторошно, вже й будить їх, а вони сплять, як мертві... (М. Коцюбинський); // Про частини тіла мерця. Плаче [козак], пада коло неї, Розкрива, цілує Мертві очі (Т. Шевченко); // Засохлий, з…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ме́ртвій | жін., давальний |
| ме́ртва | жін., кличний |
| ме́ртвій | жін., місцевий |
| ме́ртва | жін., називний |
| ме́ртвою | жін., орудний |
| ме́ртвої | жін., родовий |
| ме́ртву | жін., знахідний |
| ме́ртвому | чол., давальний |
| ме́ртвий | чол., кличний |
| мертвім | чол., місцевий |
| ме́ртвому | чол., місцевий |
| ме́ртвий | чол., називний |
| ме́ртвим | чол., орудний |
| ме́ртвого | чол., родовий |
| ме́ртвого | чол., знахідний |
| ме́ртвий | чол., знахідний |
| ме́ртвому | сер., давальний |
| ме́ртве | сер., кличний |
| мертвім | сер., місцевий |
| ме́ртвому | сер., місцевий |
| ме́ртве | сер., називний |
| ме́ртвим | сер., орудний |
| ме́ртвого | сер., родовий |
| ме́ртве | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| мертвая | жін., кличний |
| мертвая | жін., називний |
| мертвую | жін., знахідний |
| мертвеє | сер., кличний |
| мертвеє | сер., називний |
| мертвеє | сер., знахідний |
| мертвії | множина, кличний |
| мертвії | множина, називний |
| мертвії | множина, знахідний |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ме́ртві | множина, знахідний |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
гробова (могильна, мертва) мовчанка
Відсутність звуків людської мови; абсолютна тиша. Кілька хвиль стояла в залі гробова мовчанка (І. Франко); — Восьма камера зустрічає нас (в’язнів) могильною мовчанкою. Вона порожня (Ю. Збанацький); Мертва мовчанка залягла над усім товариством після тої пісні (І. Франко). здере (з живого) й з мертвого, зі словоспол. такий, що. Дуже спритний у хабарництві. (Панас:) Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (М. Кропивницький); — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах). зрушити (рушити) з мертвої точки. Почати розглядатися, розв’язуватися, виконуватися. Денисович був радий,…
Фразеологічний словник української мовині живий ні мертвий
перев. зі сл. стояти. Дуже наляканий, вражений, приголомшений і т.ін. — Кинулась вона в воду, вхопила мене за чуб та й винесла на берег. Дивлюсь я, пастушки стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороззявляли (І. Нечуй-Левицький); Коли зиркнув згодом, бачу, підвівся мій Семенко на ніжки, ні живий ні мертвий стоїть. А так, кроків за двадцять від нього, Косованів чорний бугай Жук (І. Муратов). 2. Дуже схвильований, стурбований. Зося: Яке там лихо? Я чую тривогу; скажи, що сталось? Я ні жива ні мертва! (І. Карпенко-Карий); Ксеня чекала на Федора ні жива ні мертва. Перехвилювалася, передумала найстрашніше (С. Голованівський). 3…
Фразеологічний словникяк (мов, ніби і т.ін.) мертвий
Дуже стомлений, млявий і т.ін. хто-небудь. Після змагань всі були як мертві. 2. Блідий, нерухомий і т.ін. Галя вже водою підвела її Параску знову на ноги, а то як мертва лежала та тілько тільки зубами цокотіла (Панас Мирний); Чимось приголомшений, стурбований і т.ін. Після пережитого вона ходила як мертва. 3. зі сл. спати. Міцно, непробудно. А вже сплять діти, як мертві… (М. Коцюбинський); Річард: Я сам про себе забував не раз: вдень працював, вночі, як мертвий, спав (Леся Українка).
Фразеологічний словникмертвий капітал
Цінність, яка не використовується ким-, чим-небудь, не знаходить застосування. Сотні тонн риби, так потрібні країні, лежатимуть мертвим капіталом на березі (І. Багмут); Життєвий досвід і освіта можуть бути мертвим капіталом (З журналу).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ів jali pitar, що означає батько води, і jali cara, той, що живе у воді. Коли Джалапіту почнуть відміняти, все в світі стане на свої місця, бо санскрит мова мертва і Джалапіта теж мертвий, сказали вони і розкрили книги. Але поки вони записували відмінки й вирішували походження слова Джалапіта, ім'я Джалапіти, щойно вписане в граматику, розрослося найніжнішою салато…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger