Лексикон · A-Я · М
метан[мета́н]
іменник · [meˈtan] · «Безбарвний газ, що являє собою найпростішу сполуку вуглецю з воднем; болотяний, або рудниковий, газ. Супутником вугільних пластів є газ метан (Гірн. пром., 1957, 19).»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення2 картки
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія17 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
очікуєЗасвідченняочікує корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
СУМ-20сучасний тлумачний словник
МЕТА́Н, у, ч. Безбарвний газ, що являє собою найпростішу сполуку вуглецю з воднем; болотний, або рудниковий, газ. Супутником вугільних пластів є газ метан (з навч. літ.). (1) Ша́хтний мета́н.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | мета́н | метани |
| Родовий | мета́ну | метанів |
| Давальний | мета́нові / мета́ну | метанам |
| Знахідний | мета́н | метани |
| Орудний | мета́ном | метанами |
| Місцевий | мета́ні / мета́нові / мета́ну | метанах |
| Кличний | мета́не | метани |
Переклад
метан↔
methane
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)
Вікіпедія
Метан
Мета́н — найпростіша органічна сполука вуглецю з воднем, природний безбарвний газ без запаху, хімічна формула — CH4.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BD