метушитися[метуши́тися]

метуши́тися -ш у ся, -ш и шся, недок. Рухатися безладно, похапливо або заклопотано; робити що-небудь, поратися, порядкувати поспішно. || біля ( коло ) чого , з чим . Робити якусь справу, що потребує багато клопоту, зусиль; клопотатися.

МЕТУШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, недок. Рухатися безладно, похапливо або заклопотано; робити що-небудь, поратися, порядкувати поспішно. Слуги метушаться упадливо та улесно, підносячи більше та більше і вигадливих страв, і цілющого трунку (М. Старицький); Птахи були неспокійні, метушилися, бились крилами поміж очеретом і здіймали галас, мов перед бурею (М. Коцюбинський); На палубі, на трапах метушилися матроси. Вони поспішаючи кріпили якісь канати, гримів ланцюг, тупали ноги (О. Донченко); Крізь парусинову завісу глядачам було видно, як метушились по сцені артисти, готуючись до початку вистави (А. Шиян); * Образно. Метушилися пошматовані хмари по небу (Іван Ле); // біля (коло) чого, з чим. Робити якусь справу, що потребує багато клопоту, зусиль; клопотатися. Чого то і сей рік власне Ліля взяла на себе тую біганину: .. минулий раз вона ж метушилася з концертом (Леся Українка); На одному обійст…