мийний[ми́йний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
МИ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до миття; який служить для промивання чого-небудь. В корівнику є приміщення: стійлове, фуражне, інвентарне, молокозливне, мийне, для обслуговуючого персоналу, насосне і тамбури (з наук. літ.); Пост обладнується естакадою, до нього підводиться вода, встановлюється мийна машина із шлангами та спеціальними наконечниками (з навч. літ.); // у знач. ім. ми́йна, ної, ж. Приміщення, пристосоване і обладнане для миття, промивання чого-небудь. Приміщення для приймання молока розміщується в центрі корівника, а мийна відокремлена на відстань 40 метрів і розміщена в кінці корівника (з наук.-попул. літ.). 2. Який має здатність мити, відмивати що-небудь. Після оброблення ультразвуком у мийній рідині метали стають стійкішими проти корозії (з наук.-попул. літ.); Сухі синтетичні мийні засоби.
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ми́йній | жін., давальний |
| ми́йна | жін., кличний |
| ми́йній | жін., місцевий |
| ми́йна | жін., називний |
| ми́йною | жін., орудний |
| ми́йної | жін., родовий |
| ми́йну | жін., знахідний |
| ми́йному | чол., давальний |
| ми́йний | чол., кличний |
| ми́йнім | чол., місцевий |
| ми́йному | чол., місцевий |
| ми́йний | чол., називний |
| ми́йним | чол., орудний |
| ми́йного | чол., родовий |
| ми́йного | чол., знахідний |
| ми́йний | чол., знахідний |
| ми́йному | сер., давальний |
| ми́йне | сер., кличний |
| ми́йнім | сер., місцевий |
| ми́йному | сер., місцевий |
| ми́йне | сер., називний |
| ми́йним | сер., орудний |
| ми́йного | сер., родовий |
| ми́йне | сер., знахідний |
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: Балла EN→UK reverse exact