милість
Дані Атласу
Значення
1. Доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь. Пішла, попрощалась із господарями, подякувала їм за милість і за ласку (Вовчок, І, 1955, 12); — Потерпімо ще трохи. Почекаймо...
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | милість | милості |
| Родовий | милості | милостей |
| Давальний | милості | милостям |
| Знахідний | милість | милості |
| Орудний | милістю | милостями |
| Місцевий | милості | милостях |
| Кличний | милосте | милості |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| милости | жін., родовий |
Фразеологізми та сталі вирази
перемінити (змінити) гнів на милість (на ласку)
Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену.. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). повернути гнів на милість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав Пищимуха, беручись за ложку (Панас Мирний).
Фразеологічний словникна милість (милость) Божу (Господню, Бога і т.ін.), перев. у сполученні із скажи мені, скажіть мені
Уживається при шанобливому запитуванні; прошу, будь ласка. — Скажи мені на милость, Ригорович,— питав Микита Уласович,— хто се нам таку пакость укрутив? (Г. Квітка-Основ'яненко); — Люди добрі! Скажіть на милость, чого він Олекса від мене хоче? (С. Васильченко); — І скажи ти, на милость божу! І нащо ти граєш в карти..— спитала вона (І. Нечуй-Левицький); — Як вона, скажіть мені на милость Господню, придбала його дитя? — допитується дядина (Панас Мирний); Олімпіада Іванівна: Що се тут таке? (Побачивши дітей.) Ну, скажіть на милість Бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка).
Фразеологічний словникваша (їх) милість (милость), уроч., заст
Шанобливе називання кого-небудь; ви, вони. — З Богом, — кажу, — завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками (Марко Вовчок); — У Варшаві тільки й мови, що про вашу милість, князю (І. Нечуй-Левицький); Дуже приємно мені… пересвідчитись, що ваша милість правильно молоточка в руках тримає (О. Донченко); Пішла вона Миша звичайненько прохати, Щоб Лев в дуплі дозволив їй, Самотній та старій, Хазяйство завести маленьке Біля їх милості близенько (Л. Глібов); ірон. Уживається для вираження незадоволення кимсь, несхвалення чиїх-небудь дій, учинків, поведінки і т.ін. — Насилу діждалися вашої милості!. — неласкаво привітав він її (Панас Мирний). 2. тільки ваша милість (милость). Шанобливе звертання до поважної особи, до людини, що займає високе становище в суспільстві; високошановний. — Вже як хочете, ваша милость, а без вас, князю, ми не розпочнемо битви з козаками (І. Нечуй-Левицький); Патронеса спитала по черзі в кількох вихованок: — Ти сирота? І за кожну матушка Раїса відповідала: — Сирота, ваша милость (О. Донченко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Проте Ґудзій через голови молільників, замість викривального слова, лагідно, а заразом і ніби пилкою по серці, звертався до одного лише Юхима, хоч цього чомусь інші не помічали, повторюючи те, що й уночі, мовляв, Божа милість — безмежна, ніхто не народився убивцею чи зрадником, Юхим така сама людина, як і інші, а шлях людини не самознищення — бож, убиваючи іншого, людина насамперед знищує саму себе, — а світло й добро, на якому тримається весь світ, включно з усіма засліпленими й окраденими, що не визнають жодного проблиску, полонившися глиняною міццю зла.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger