миршавий[ми́ршавий]

МИ́РШАВИЙ, а, е, розм. 1. Який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд; слабосилий, хворобливий (про людей і тварин). Гнилозубий чоловік зморщився, скривився й ще миршавіший здався, ніж був до цього (Панас Мирний); Худоба нужденна, миршава, та й то рідко у котрого ґазди й є (І. Франко); – Глянеш на тебе – .. миршаве таке, сухоребре, а придивишся, чорт у тобі якийсь сидить (Ю. Збанацький); Серед двору збилися переляканим натовпом дівчата й молодиці .. А трохи далі, в загороді, – .. нужденні корівки, миршаві захарчовані свині й поросята, запаршивілі, з обстриженою вовною вівці (П. Колесник); Високопарні слова так не гармоніювали з його миршавою постаттю, що Ольга аж очі заплющила, щоб не дивитись на нього (Ірина Вільде); // Жалюгідний, слабенький, негарний (про волосся, частини тіла такої людини, тварини). Там тепер стирчить їжаком малоросла ліщина, колючі будяки, як волосся на сирітській миршавій голові, обскублене руками мачухи (І. Нечуй-Левицький); Кінчивши роботу, Гриня вистромляє миршаву свою мідно-рудаву бороду з будки фургона (О. Гончар); За півгодини віслючків було розвантажено, і вони залюбки полягали на зеленій ковдрі, щоб погріти на сонці свої миршаві спини, звільнені від вантажу (Олесь Досвітній); // перен. Нічим не примітний; непоказний (про людину). Часом трапляється, що якийсь миршавий репортерчик, що на його звертали увагу тільки тоді, як дуже вбрешеться, перебувши в тюрмі, стає героєм (В. Самійленко). 2. Який погано, негусто росте (про рослини); чахлий. Поле. Миршаве жито .. Стирчать сухі колоски. Мізерний урожай (О. Довженко); Низенький, миршавий, підгорілий ячмінь ледве піднімався на півметра від землі (С. Журахович). 3. Який має поганий, жалюгідний вигляд (про предмети). Тоді і озеро не таке, як тепер, гниле та миршаве, а глибоке та водяне було (Панас Мирний); Був біля шахти миршавий, гниловодий струмок, який ніс свою іржаву рідину – серед бур'яну та лопухів – у каламутний Айдар (Л. Дмитерко); – Брат Петро пригнав з поля корову ще в полудень, нарвав їй гички, нагодував, усе того хазяйства миршавого доглядаючи (Г. Косинка); * Образно. [Ольга:] Душу за гроші продасть [Косяк] і не попадеться. Такі люди все можуть продати ради свого миршавого щастячка (М. Зарудний).