мовби[мо́вби]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
мо́вби I м о вбито, спол. Те саме, що мов I. II м о вбито, част. Те саме, що мов II.
МО́ВБИ ¹ , спол. 1. порівняльний. Те саме, що мов ¹ 1. – Коли б ви знали, яка я рада, що це ви до нас приїхали. Така рада.., мовби свою рідну дочку уздріла (Панас Мирний); Над чорними очима молодиці металися, мовби хотіли полетіти кудись, розкрилені брови (М. Стельмах). 2. з'ясувальний. Те саме, що мов ¹ 2. Здається, мовби мчу я у санках по сніговім шляху (Леся Українка). МО́ВБИ ² , част. власне мод. Уживається у знач. част. мов . Яка се тяжка річ і для нього і для всіх, оті приступи кашлю. Тепер мовби трошечки легше (Леся Українка); – Я творитиму нові дерева, – сказав Мічурін, і вимовлені слова несподівано мовби підняли його над землею (О. Довженко).
Морфологія
сполучник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| мо́вби |
Синоніми та антоніми
Омоніми
Літературні засвідчення
Міст лучив обидва береги. Мовби подавали вони собі долоні, котрі посередині взаємно себе хватали. Зігнений каблук, наче велетенський перстень, що його долішня половина закопана в землі. Ріка під мостом трохи при…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: anchor_curation_worksheet (#5133)