мовлення[мо́влення]

мо́влення -я, с. 1》 Спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність. Автомат и чне м о влення — відтворення добре вивченої серії слів. Вн у трішнє м о влення — мовленнєва діяльність, яка бере участь у процесах мислення та пам'яті і не призначена для безпосереднього спілкування з іншими людьми. Ман і рне м о влення — розлад мовлення, який характеризується використанням незвичних, малозрозумілих слів, що часто не відповідають змісту. Рим о ване м о влення — мовлення, яке характеризується значним використанням римованих слів. Шт у чне м о влення — мовлення, яке складається із незрозумілих або спотворених слів з особливим синтаксисом. 2》 Повідомлення по радіо; радіомовлення.

МО́ВЛЕННЯ, я, с. 1 . Спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність. Часто риси літературної мови й діалектні риси (фонетичної системи та граматичної будови) існують паралельно; вони залежать від віку, від обстановки мовлення і жанрів мови (з наук. літ.); Сила мовлення на сцені виявляється насамперед у вимові (з наук. літ.); Дієслова мовлення ; Дієслова теперішнього часу вказують на дії, які відбуваються постійно або в момент мовлення (з навч. літ.). 2. рідко. Повідомлення по радіо; радіомовлення. До редакції надходять багато листів, автори яких просять роз'яснити умови надання проводової радіомережі для ведення мовлення незалежними редакційними колективами (з газ.). △ (1) Невла́сне пряме́ мо́влення, лінгв. – передача у художньому творі мови персонажа мовою автора, коли слова персонажа передаються словами автора. Рефлектуючі герої [творів В. Винниченка] потребували нови…