могутній[могу́тній]

могу́тній -я, -є. 1》 Який має велику владу, силу, великий вплив. 2》 Який відзначається великою силою впливу на кого-, що-небудь. 3》 Який має велику фізичну силу; сильний. || Який свідчить про велику фізичну силу; сильний. || Пишний, буйний. || З товстим стовбуром і густою, розложистою кроною (про дерева). 4》 Дуже великий, значний силою, ступенем вияву тощо. || Який становить велику силу. 5》 Який має дуже добре оснащення, великі виробничі можливості. || Який має велику потужність.

МОГУ́ТНІЙ, я, є. 1 . Який має велику владу, силу, великий вплив. – Я, цар царів, я, сонця син могутній, собі оцю гробницю збудував (Леся Українка); Могутня держава, а з нею і могутнє високорозвинене суспільство можливі лише там, де панує закон (з наук. літ.); Могутньою покровителькою йому [Жерару] була імпкратриця Жозефіна (М. Слабошпицький). 2. Який відзначається великою силою впливу на кого-, що-небудь. Ехінацея – могутній протизапальний, антисептичний і противірусний засіб (з наук.-попул. літ.). 3. Який має велику фізичну силу; сильний. Що діялося в душі цеї [цієї] могутньої людини, – ніхто не знав (Г. Хоткевич); Взимку звірям – від найменшого до могутнього зубра – потрібна підгодівля (з газ.); В легендах та переказах він [Семен Палій] виступає як могутній лицар у битві із зовнішнім ворогом (із журн.); // Який свідчить про велику фізичну силу; сильний. – Ти .. увесь з слонової кості,…