молебень[моле́бень]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
МОЛЕ́БЕНЬ, бню, ч. Коротке богослужіння за щасливе закінчення справи, за здоров'я, благополуччя кого-небудь. Молебень же втяли Еолу, Щоб вітрам, по його ізволу [волі], В другий бік повелів дмухнуть (І. Котляревський); Відомо, що рух повсталих на чолі з Залізняком почався з молебню в Мотронинському монастирі поблизу Черкас (з наук. літ.); Уже, мабуть, молебень відслужили, бо затужили дзвони, затужили! І заридали дзвони, загули! – це ж там за браму хлопців провели (Л. Костенко). (1) Подя́чний моле́бень рел.-церк. – богослужіння, змістом якого є подяка Богові за особливе благодіяння до цілого народу, окремого поселення, родини чи особи. Відправити подячний молебень.
«молебень» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | моле́бень | моле́бні |
| Родовий | моле́бню / молебня | моле́бнів |
| Давальний | моле́бневі / моле́бню | моле́бням |
| Знахідний | моле́бень | моле́бні |
| Орудний | моле́бнем | моле́бнями |
| Місцевий | моле́бневі / моле́бні / моле́бню | моле́бнях |
| Кличний | моле́бню | моле́бні |
Літературні засвідчення
І знову йде молебень плуга, де війни віяли колись.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)