момент[моме́нт]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
моме́нт -у, ч. 1》 Те саме, що мить ; мент. || чого , який . Короткий відтинок часу, коли виконується, відбувається якась дія; короткий час перебування в певному стані. 2》 Певний проміжок часу, етап у житті, у розвитку чого-небудь. 3》 Окремий бік якогось явища; супровідні умови або які-небудь обставини. 4》 спец. Числова характеристика розподілу, що має велике значення в механіці та теорії імовірності. Момент інерції . Момент опору . 5》 Фізична величина, що характеризується впливом сил. Дип о льний мом е нт — векторна величина, що характеризує електричні властивості молекули як системи заряджених частинок. Мом е нт с и ли — величина, яка характеризує обертальний ефект сили під час її дії на тверде тіло.
МОМЕ́НТ, у, ч. 1 . Те саме, що мить. Нехай життя – момент і зложене з моментів, ми вічність носимо в душі (І. Франко); Вона на момент розігнулась у струнку різьблену постать і знову нахилилась (Олесь Досвітній); Момент – і вітрило в човні, зв'язане, скручене, безсиле (Остап Вишня); // чого, який. Короткий відрізок часу, коли виконується, відбувається якась дія; короткий час перебування в певному стані. Деві після моменту вагання вертається на її крик і кидається в її обійми (Леся Українка); Той момент, коли Шевченко, повернувшись із заслання, читав своєму другові, найбільшому російському акторові Щепкіну “Неофітів”, я вважаю одною з найзнаменніших і найзворушливіших сторінок в історії дружби російського та українського народів (М. Рильський). 2. Певний проміжок часу, етап у житті, у розвитку чого-небудь. В його душі почався новий момент життя, тільки зародок нового життя, коли з молодог…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 3, с. 504
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | моме́нт | моме́нти |
| Родовий | моме́нту | моме́нтів |
| Давальний | моме́нтові / моме́нту | моме́нтам |
| Знахідний | моме́нт | моме́нти |
| Орудний | моме́нтом | моме́нтами |
| Місцевий | моме́нті / моме́нтові / моме́нту | моме́нтах |
| Кличний | моме́нте | моме́нти |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ловити момент (мент)
Використовувати слушну нагоду; не упускати якоїсь можливості. Я ловлю момент і вирізую з картини цілу сцену на декілька метрів. Режисер злякано на мене зиркає, але я не чую заперечень (Ю. Яновський); Мусив (Алі) ловити мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (М. Коцюбинський)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Зрештою, коли публіці ставало неясно, що в даний момент знаменують собою поодинокі картони (а такі ситуації виникали щоразу, як Наталка, Лідія Остапівна, Тамара, Федьо і Дриґаль, жонґлюючи картонами, бігали на кону, зображуючи феєричні…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger