монополія[монопо́лія]

монопо́лія -ї, ж. 1》 без додатка і чого , на що , у чому . Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. || Зосередження будь-чого в розпорядженні держави, однієї організації, фірми, особи і т. ін. 2》 перен. Виключне право на що-небудь; перевага, панування в певній галузі. Б а нківська моноп о лія — найбільші банки та їх об'єднання, що панують у проведенні банківських операцій. Вал ю тна моноп о лія — виключне право держави на здійснення операцій з валютними цінностями та на управління державними золотовалютними запасами. Відкр и та моноп о лія — монополія, яка є єдиним продавцем на ринку якого-небудь продукту, але не має спеціального захисту від конкуренції у вигляді, напр., патенту. Держ а вна фіск а льна моноп о лія — джерело державних доходів, пов'язане з монополією держави на виробництво і реалізацію товарів масового споживання;…

МОНОПО́ЛІЯ, ї, ж. 1. без дод. і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. Млинарство [у XIV –XV ст. ] являло собою джерело значних доходів феодалів і було їх монополією (з наук. літ.); – У Персії він запровадив монополію торгівлі шовком, найкоштовнішим крамом своєї країни (З. Тулуб); // перен. Виключне право на що-небудь; перевага, панування в певній галузі. Хоч великі магнати, яких налічувалося близько 100 родин, належали до шляхетського стану, їхня фактична монополія на високі посади .. їхня готовність визискувати іншу шляхту (з наук. літ.); Зовсім нетерпима в науці монополія окремих осіб і груп (з газ.). 2. Об'єднання підприємств, організації і т. ін. одного профілю, які мають таке право в якій-небудь галузі діяльності. 3. заст., розм. Те саме, що монопо́лька 1. Василь Іванович зразу спинився, мов його хто…