мочити[мочи́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
мочи́ти моч у , м о чиш, недок. , перех. 1》 Робити мокрим, вологим. || безос. 2》 Тримати у воді, у спеціальному розчині, надаючи певних якостей.
МОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, недок. 1. кого, що. Робити мокрим, вологим. А як дістався [Марусяк до рідних гір] – упав на землю, і цілував її, і мочив сльозами... (Г. Хоткевич); Високий режисер мочив хустку рідиною зі склянки (то був чай) – і клав собі на очі, що були навдивовижу червоні й запалені (Ю. Яновський); // безос. Землю нещасну вдень дощиком мочить, А на ніч морозом лютим стискає (М. Коцюбинський). 2. що. Тримати у воді, у спеціальному розчині, надаючи певних якостей. Восени, звичайно, сільські ґаздині мочили в мутній воді потоку коноплі (Н. Кобринська); Кремезні кожум'яки мочили .. і м'яли шкури (З. Тулуб).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 24 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| мочи́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| мочи́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| мочи́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| мочи́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| мочи́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| мочи́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| мочи́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| мо́чено | |
| мочі́м | наказовий, множина, 1 ос. |
| мочі́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| мочі́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| мочи́ | наказовий, однина, 2 ос. |
| мочи́ти | інфінітив |
| мочи́ла | минулий, жін. |
| мочи́в | минулий, чол. |
| мочи́ло | минулий, сер. |
| мочи́ли | минулий, множина |
| мо́чимо | теперішній, множина, 1 ос. |
| мо́чим | теперішній, множина, 1 ос. |
| мо́чите | теперішній, множина, 2 ос. |
| мо́чать | теперішній, множина, 3 ос. |
| мочу́ | теперішній, однина, 1 ос. |
| мо́чиш | теперішній, однина, 2 ос. |
| мо́чить | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| мо́чить | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
губи вмочити (промочити) / мочити (промочувати)
З’їсти, випити зовсім мало; скуштувати. (Яким:) Перве (перше) діло: викушайте (випийте), хоч губи вмочіть. Платить нам за горілку не будете (М. Кропивницький); Дарка промочує губи і віддає горнятко назад: вода без смаку (Ірина Вільде)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…., та накачають меду!.. Начальство ще мало якесь "засідання" вночі (як допомагати, так допомагати!). Такі роботяги!.. Ну там ще, може, мимохідь, "ночувати", й "вечеряти", й "горло мочити"...
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger