мус

МУС¹, у, ч. Солодка страва зі збитого в піну фруктового чи ягідного сиропу з желатином або манними крупами. Машини полегшили цілий ряд трудомістких процесів (обчищення та різання овочів, приготування м'ясної й рибної січеної маси, тіста, збивання мусів і т. д.) (з наук.-попул. літ.); На десерт є великий вибір киселів, мусів (з газ.); Малиновий мус. МУС², у, ч., діал. Примус (див. при́мус¹). – Ні, пане, – мовив твердо Гриць .. – Я не піду з вами [повстанцями]. Я цісареві присягав. – Але з мусу, Грицю! (І. Франко); – За хлопа ніхто не подбає. Хлопові мус прийшов – самому дбати (Ю. Яновський).