мімоза[мімо́за]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
МІМО́ЗА, и, ж. 1. Рослина (дерево, кущ і т. ін.), деякі види якої мають властивість згортати листя, коли до неї торкаються. Ніжні мімози і ті розгорнули листочки гарячі, мліють без мрії... (Леся Українка); Кущі зелені і стрункі дерева, Мімози плаття димчасто-рожеве, Гарячі квіти в клумбі понад морем... Я, зачарований, гублюсь між ними зором... (О. Ющенко); * У порівн. Поруч .. сиділа схилена, з лицем Відверненим і ледве що від сліз Обсушеним, тремтяча, мов мімоза, Його кохана Сільвія Мамілла (І. Франко). 2. перен. Про вразливу, недоторкану людину. 3. Вид акації з яскраво-жовтими квітками. В цю мить з-за кущів сірої мімози в золотавих гронах квітів вистрибнув широкогрудий вовчук (З. Тулуб); Вона [весна] існувала і в кімнаті гуртожитку у вигляді трьох стеблинок ніжної мімози (Н. Рибак).
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | мімо́за | мімо́зи |
| Родовий | мімо́зи | мімо́з |
| Давальний | мімо́зі | мімо́зам |
| Знахідний | мімо́зу | мімо́зи |
| Орудний | мімо́зою | мімо́зами |
| Місцевий | мімо́зі | мімо́зах |
| Кличний | мімо́зо | мімо́зи |
Літературні засвідчення
Бо за що ж би ти Могла вбивать у мене душу й тіло? Ні, ні, не вірю! В хвилю ту, коли Уста твої мене вбивати мали, — Лице твоє бліде, тривожні очі, Вся стать твоя тремтяча, мов мімоза, Все мовило мені: "Не вір! Не вір!" Ти добра, щира! О, не ошукаєш Мойого серця гордості лускою! Я зрозумів тебе! Ти добра, щира! Лиш бурі світу, розчаровань муки Заволокли тебе отим туманом.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)