місточок[місто́чок]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
МІСТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до місто́к. Понад самісінькою Россю.., поміж купами каміння в'ється дорога, а по дорозі скрізь невеличкі місточки на глибоких та вузьких балках (І. Нечуй-Левицький); На шляху тому ярок, глибоченький ярок, а в ярку тому місточок (Остап Вишня); Від динамічних можливостей слова учений [О. О. Потебня] перекидає місточок до складного образного цілого – художнього твору (з наук. літ.); * Образно. Після вчорашньої сварки Тимко не дивився на Федота, Федот на Тимка, і та сварка ще більше розвела й без того ветхий місточок між братами (Григорій Тютюнник).
«місточок» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | місто́чок | місто́чки |
| Родовий | місто́чка | місто́чків |
| Давальний | місто́чкові / місто́чку | місто́чкам |
| Знахідний | місто́чок | місто́чки |
| Орудний | місто́чком | місто́чками |
| Місцевий | місто́чкові / місто́чку | місто́чках |
| Кличний | місто́чку | місто́чки |
Літературні засвідчення
Очі його сковзалися по різнородних околицях, перебігали мимо сіл, в котрих сотні подібних до нього Іванів зітхали і тужливо гляділи вслід за улітаючою княжою каритою, надармо думаючи про розкіш хоч раз в житті проїхатися отак в світ широкий, — мимо місточок, в котрих стрічали неохибне болото або куряву, неохибні громади напівголих жиденят насеред вулиці і неохибні набресклі лиця п’яниць, що висувалися з вікон і дверей шинків.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)