набиратися[набира́тися]

набира́тися - а юся, - а єшся, недок. , набр а тися, -бер у ся, бер е шся, док. 1》 тільки 3 ос. Збиратися, скупчуватися в якій-небудь кількості. || безос. 2》 тільки 3 ос. Досягати якої-небудь кількості. 3》 Знаходити в собі які-небудь внутрішні сили, якості. 4》 тільки недок. Найматися, вербуватися. 5》 чого , розм. Діставати, одержувати що-небудь ( перев. небажане, неприємне). 6》 розм. Переймати, запозичуючи щось, навчатися чомусь у кого-небудь. 7》 тільки 3 ос. , рідко . Приставати, прилипати і т. ін. до чого-небудь. 8》 розм. Напиватися доп'яну. 9》 тільки 3 ос. Поступово збільшуватися, посилюватися. 10》 тільки 3 ос. З'являтися, виникати. 11》 чого і чим . Насичуватися чим-небудь, убирати в себе що-небудь. 12》 тільки недок. Пас. до набирати 1), 2), 5-8). Набиратися розуму . Набиратися сорому .

НАБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАБРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, док. 1. тільки 3 ос. Збиратися, скупчуватися в якій-небудь кількості. – Як співали [арф'янки], то й долівку в гостиниці [готелі] провалили – така сила народу набиралася їх дивитися (Панас Мирний); Все бігла й бігла [княгиня] до невеличкої западини під скелястою стіною, в яку набиралася з джерельця вода (В. Гжицький); // безос. У неділю перед богами горіла маленька синенька лампадка, в яку завжди набиралось повно мух (О. Довженко); У сад уже набралося чимало людей, а дедалі, то народ усе прибував та прибував (Панас Мирний); // Потрапляти куди-небудь. Товариш Огре почув у чоботях воду, бо чоботи були діряві – і туди набралась вода... (М. Хвильовий). 2. тільки 3 ос., кого, чого. Досягати якої-небудь кількості або якихось розмірів. Друга половина наїзду [в Щавницю на води] з поляків, великоросіян [великоросів] та українців набирається душ на вісімдесят не більше (І. Нечуй-Левицький); До осені у мене набереться стільки нових праць, аби далося з них скласти цілий томик (М. Коцюбинський); – А чи не бракує в нас солі? Чи не мало часом? – Ні, бабусенько, солі з кварту набереться (Д. Мордовець); Об'єктів екологічної тривоги на Україні справді набралося чимало (з газ.). 3. чого. Знаходити в собі які-небудь внутрішні сили, якості для здійснення чогось. Далі набирається [Наталя] сміливості, боязко простягає худеньку ручину і легесенько жартує, торкаючи хлопця по .. голові (С. Васильченко); В першу хвилину Оля ладна втекти, але .. набирається відваги і пробує все перевести на жарт (Ірина Вільде); – Хочу я, Голдо, в цирк поступити, акробатом стати, а от рішучості ніяк не наберусь... (Д. Ткач). 4. тільки недок. Створюватися, формуватися з найманих, зарахованих або завербованих осіб. Латинь к війні як знаряжалась, Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (І. Котляревський); Набиралися нові полки. Озброювалися (Я. Качура). 5. чого, розм. Діставати, одержувати що-небудь (перев. небажане, неприємне). Не будемо вінчатися й слави набиратися, Ой будуть люди сміятися (з народної пісні); Досить вам [братам] уже стояти коло печі, ще катару наберетесь! (І. Франко); Боялись [чужоземці] набратися бліх у гомінливій юрбі гречкосіїв, рудокопів, козацької голоти (О. Ільченко); Затовк би на смерть дужий Тихін Марка, так Сень одборонив, хоч і набрався стусанів (К. Гордієнко); // Відчувати що-небудь, оволодіватися чимсь (про почуття). Ого, я вже набираюся самоповаги!.. (Леся Українка); Хто встрявав до такого братства, той на все життя набиравсь у йому [ньому] пошани до просвіти і зневаги до безглуздого буяння вчених неуків (І. Нечуй-Левицький); Коли дивиться [Краньцовська] на нього [Славка], то набирається дивного почування (Л. Мартович). 6. чого, розм. Переймати, запозичуючи що-небудь, навчатися чому-небудь у когось. З різних кінців, з різних сторін назліталося юнацтво набиратися розуму, слухати правди-слова. (Панас Мирний); Ну, тоді послухайте інших, набирайтеся досвіду (Остап Вишня); Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства (І. Нечуй-Левицький); – Да!.. Пожив і я... Світу побачив. Між знатними людьми культури набрався (А. Шиян). 7. розм. Напиватися доп'яна. – Та й кум набрався – ледве ноги волоче! (Панас Мирний); – Та я нічого, – ледве повертаючи язиком, каже чоловік. – А от Петро набрався так, що аж чортики по ньому забігали! (народний жарт). 8. тільки 3 ос. Поступово збільшуватися, посилюватися. – Розгін узято, набиралася інерція (Іван Ле); Забубонів [Іван] щось незрозуміле, звернув на погоду. – А на ніч, видно, мороз таки набереться... (Ю. Збанацький). 9. тільки 3 ос. З'являтися, виникати. Як життя почало ширитись, то з ним і мова людська ширилася, набиралися нові слова задля виразу нових вражень, нових потреб (Панас Мирний); Звідкілясь наберуться кучеряві сріблясто-рожеві хмарки, пливуть і пливуть вільно кудись в дальню далечінь... (Є. Кротевич); Усі справи, які набиралися за тиждень, робилися сьогодні, у неділю (В. Собко). 10. чого і чим. Насичуватися чим-небудь, убирати в себе щось. В Софії тепле пальто висіло у мене даремне і тільки пороху набиралось (Леся Українка); Листя на дереві міцнішало, набираючись цілющої води (І. Нечуй-Левицький); – З чого в тебе, дівчино, Руки загорілі? – Сонця набиралися В полі, ув артілі (А. Малишко); Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (К. Гордієнко). 11. тільки 3 ос., рідко. Приставати, прилипати і т. ін. до чого-небудь. Липка глина набиралась на чоботи і стало важко йти (О. Гончар). 12. тільки недок. Пас. до набира́ти 1, 2, 5–8. Діяти інакше вона вже не могла. Розгін узято, набиралася інерція (Іван Ле); Машина перестала трястися. Поступово набиралася висоти (із журн.). (1) Набира́тися / набра́тися смі́ли́вості (смі́лості) – ставати сміливішим. Заєць набрався сміливості та й каже: “Ще одколи живу в цьому лісі, ніхто передо мною шапки не здіймав” (І. Нечуй-Левицький); Смілості, бачиш, набрались... Що ж? Дошумілись, догрались?.. (М. Рильський).…