наближений[набли́жений]

набли́жений -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наблизити . 2》 у знач. прикм. , розм. Який близько стоїть до якоїсь (зазвичай поважної) особи, користується її довір'ям. || у знач. ім. набл и жені, -них, мн. ( одн. набл и жений, -ного, ч. ). Ті, що близько стоять до поважних осіб, користуються їхнім довір'ям. 3》 у знач. прикм. , мат. Не зовсім точний, приблизний. Набл и жені обч и слення — процес одержування наближених розв'язків математичних задач.

НАБЛИ́ЖЕНИЙ, а, е. 1 . Дієпр. пас. до набли́зити. Навчання в навчальних майстернях, як би воно не було наближене до умов виробництва, все ж замінити його не може (з навч. літ.); На Поліссі ще можна зустріти багатокутні клуні, майже наближені до кола (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. прикм., розм. Який близько стоїть до якої-небудь звичайно впливової особи, користується її довір'ям. Тільки імператора Никифора .. і ще небагатьох наближених до нього осіб ця звістка [про війну русів з болгарами] не здивувала (С. Скляренко); // у знач. ім. набли́жені, них, мн. (одн. набли́жений, ного, ч.). Ті, що близько стоять до високопоставлених осіб, користуються їх довір'ям. Друзі полкові і література відкрили йому очі на життя монархів, зокрема, на життя дому Романових та наближених (П. Кочура); Король Фіо бере подану йому .. пальмову гілку і передає своєму головному наближеному (О. Довженко). 3. у зна…