наблизити[набли́зити]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
(докон. до наближати / див. наближати) наближа́ти - а ю, - а єш і рідше набл и жувати, -ую, -уєш, недок. , набл и зити, - и жу, - и зиш, док. 1》 перех. Присувати, переміщати на ближчу віддаль до кого-, чого-небудь. || Розташовувати, розміщувати близько чи ближче до чого-небудь. || перен. Робити відповідним інтересам, потребам кого-, чого-небудь. 2》 перех. , перен. Прискорювати настання чого-небудь. 3》 перех. , перен. Робити подібним до когось, чогось, схожим із ким-, чим-небудь. 4》 неперех. , рідко . Те саме, що наближатися 1).
(докон. до наближати / див. наближати) НАБЛИЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше НАБЛИ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБЛИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док. 1. що. Присувати, приставляти, переміщати і т. ін. на ближчу відстань до кого-, чого-небудь. Святослав підводиться на лікті, – наближає голову до Асмуса (С. Скляренко); Герман ще раз похилився до стіни, з якої йшов той газ, ще раз наблизив до неї лампу (І. Франко); Доронін, глянувши спідлоба на Сотника, помітив, як той кліпнув очима, неначе йому до самих зіниць хтось наблизив два гострих вістря (М. Руденко); // Розташовувати, розміщувати близько або ближче до чого-небудь. Бавовник – культура трудомістка, а тому посіви його бажано наближати до населених пунктів (з наук. літ.); // перен. Робити близьким до інтересів, потреб, завдань і т. ін. кого-, чого-небудь. Необхідно наближати діяльність наукових закладів до виробництва (із журн.). 2. що, перен. Прискорювати настання, здійснення чого-небудь. Треба дбати за народну справу. Швидше всім прокинутись від сну, Одігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! (П. Грабовський); В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (В. Сосюра); // кого. Вести кого-небудь до швидкого досягнення чого-небудь. Він же пройшов уже такий тяжкий іспит, і ще живий, і навіть вийшов на рівну й певну лінію, яка вже так реально наближала його до мети (І. Багряний). 3. кого, що, перен. Робити подібним до когось, чогось, схожим з ким-, чим-небудь. Василь Опанасович і своїх зусиль докладав, щоб наблизити Машу до вимріяного ним образу своєї коханої (О. Полторацький); Кращими кормами, що дають можливість наблизити годівлю корів узимку до літньої годівлі, є силос, коренебульбоплоди і плоди баштанних культур (з наук. літ.). 4. рідко. Те саме, що наближа́тися 1. Марко к дому наближає – Встала курява над шляхом (П. Тичина).
«наблизити» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| набли́зимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| набли́зим | майбутній, множина, 1 ос. |
| набли́зите | майбутній, множина, 2 ос. |
| набли́зять | майбутній, множина, 3 ос. |
| набли́жу | майбутній, однина, 1 ос. |
| набли́зиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| набли́зить | майбутній, однина, 3 ос. |
| набли́жено | |
| набли́зьмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| набли́зьте | наказовий, множина, 2 ос. |
| набли́зь | наказовий, однина, 2 ос. |
| набли́зити | інфінітив |
| набли́зила | минулий, жін. |
| набли́зив | минулий, чол. |
| набли́зило | минулий, сер. |
| набли́зили | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| набли́зить | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Знаєш, як магнетична ігла тремтить, коли наблизити до неї залізо.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger