наважуватися[нава́жуватися]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
нава́жуватися -уюся, -уєшся і рідко наваж а тися, - а юся, - а єшся, недок. , нав а житися, -жуся, -жишся, док. 1》 Відважуватися, осмілюватися на якийсь вчинок, на якусь дію. 2》 рідко . Мати намір, збиратися. 3》 діал. Замірятися, зазіхати на кого-, що-небудь; робити замах.
НАВА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко НАВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. на що і без дод., з інфін. Відважуватися, насмілюватися на який-небудь вчинок, на якусь дію. До самого вечора не наважувалися Ярошенки вийти зі свого сховища (О. Маковей); [Трохим:] То я вас упереджаю: не наважайтесь того робить, бо я можу забуть, що ви мені батько (М. Кропивницький); Нарешті, надумавшись і наважившись на відчайдушний план, Максим пустився стовпа, зробив кілька кроків і .. поплив (І. Багряний); Врешті знову наважився. Цього разу як не гойдалась підлога, вдалося звестися на коліна (А. Дімаров); Марія й сама не пам'ятає, як вона наважилась вигукнути оті слова, що йшли. з глибини її серця (І. Цюпа). 2. з інфін., рідко. Мати намір, збиратися. Гашіца сідає під кущем і, обнявши коліна руками, наважується чекати парубка (М. Коцюбинський); Сахно повернула й наважилася була п…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 36 форм · VESUM
Інфінітив: нава́жуватися / нава́жуватись
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | нава́жуюсь / нава́жуюся | нава́жуємось / нава́жуємося / нава́жуємся |
| 2 особа | нава́жуєшся | нава́жуєтесь / нава́жуєтеся |
| 3 особа | нава́жується | нава́жуються |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | нава́жуватимусь / нава́жуватимуся | нава́жуватимемось / нава́жуватимемося / нава́жуватимемся |
| 2 особа | нава́жуватимешся | нава́жуватиметесь / нава́жуватиметеся |
| 3 особа | нава́жуватиметься | нава́жуватимуться |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…ів, як і в богемів, моравів та в усіх інших народів — на ати, үти, ити і т. ін., як-от: писати, чүти, робити. Ця ж сама форма властива і святій слов’янській мові, як-от: дεрзати — наважуватися, глаголати — говорити тощо. Поляки утворюють дієприкметник на ąc, як-от: czytając; богеми і морави та ін. — на ци, як-от: читаици, пишици. У герундії всі [дієслова] закінчуються н…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger