навігатор[навіга́тор]

НАВІГА́ТОР, а, ч. 1. Фахівець із навігації. Командир відклав довідник навігатора, який знав напам'ять, але чомусь тримав при собі (В. Логвиненко); Антуан зробив крок праворуч, пропускаючи навігатора та механіка (О. Тесленко); Справжній фахівець має бути однаково вправним як у теорії, так і в практиці, тому нерідко бувало так, що штатний пілот виконував навігаційні обрахунки, а навігатор ніс вахту за пультом штурмана (О. Авраменко); Каменем спотикання для навігаторів усіх часів були Дніпрові пороги. Скільки наших предків зазнало тут аварій! (з наук.-попул. літ.). 2. Пристрій, який використовується для визначення поточного місця розташування кого-. чого-небудь і вибору найкращого маршруту до пункту призначення. Сучасні автомобільні навігатори здатні прокладати маршрут з урахуванням організації дорожнього руху і здійснювати адресний пошук (з наук.-попул. літ.); У новому навігаторі інтерфейс і голосові підказки доступні українською або російською мовою. (із журн.).