надійно[наді́йно]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
НАДІ́ЙНО. Присл. до наді́йний. Дружно з Іваном живуть, надійно себе з ним почуває Вірунька. Є люди, в усьому надійні, – такий він (О. Гончар); Було прохолодно, подихало північним вітерцем, але весна вже надійно взяла все під свою владу (Ю. Збанацький); // у знач. пред. Без хвилювань; спокійно, впевнено. Він роздягся .. І якось аж надійніше стало: шинель на ключці й шапка – дома вже буде (А. Головко); З ним завжди надійно, навіть затишно, бо для нього не може існувати нічого непередбаченого... (М. Руденко).
«надійно» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| наді́йно |
Літературні засвідчення
А проліски надійно кивнуть, такі манінькі, І голубі, як чиста весіння голубінь.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)