наздогад

наздогад (навдогад, розм

на догад) буряків щоб дали капусти, перев. зі сл. говорити, сказати і т.ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з'їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..,— говорила Мотря наздогад буряків, поглядаючи на Семена (М. Коцюбинський); — Багато, чоловіче, не прошу, але поверни мені з казенної хоч пучку солі, яку вдома взяв. Іван хекнув, засміявся, обернувся міцною спокійною постаттю до Степана: — Це сказала наздогад буряків, щоб дали капусти (М. Стельмах); — Стій, я його зачеплю розмовою. А ти піддержуй. Може, що випитаємо. Я буду закидати на догад буряків, а ти помічай (Панас Мирний); Горпина:.. Котрий любий, той не свата, а от нелюбих не вспієш зачиняти хату. Приблуда: Цебто і мені навдогад буряків? Горпина: Та ні, не про вас річ, добродію (М. Кропивницький); Возний: Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад на догад буряків..— так де! — ні приступу! І. Котляревський. наздогад буряків, коли моркви треба. — Мені якось ніяково… і трудно це зробити… Але іншого жадного жодного способу нема,— говорив Ломицький, як то кажуть, наздогад буряків, коли моркви треба (І. Нечуй-Левицький).