наказ[нака́з]

нака́з -у, ч. Офіційний документ, у якому викладається розпорядження, постанова і т. ін. військового начальника, керівника установи, підприємства, організації і т. ін. || Розпорядження, настанова, вказівка і т. ін. Віддавати наказ . Альтернат и вний нак а з фін. — наказ купити або продати якісь цінні папери за лімітованою ціною. Лім і тний нак а з фін. — наказ клієнта біржовому брокерові, що містить певні обмежувальні умови. Нак а з в и борців — доручення, пропозиції громадян з різних питань, які адресовані обраному ними у представницький орган депутату. Р и нковий нак а з фін. — наказ клієнта біржовому брокерові купувати цінні папери за найнижчою ціною та продавати їх за найвищою ціною.

НАКА́З, у, ч. Офіційний документ, в якому викладається розпорядження, постанова і т. ін. військового начальника, керівника установи, підприємства, організації і т. ін. І хоч бойові накази ще не були обнародувані, кожному бійцеві була ясна стратегія і напрямки наступних ударів (О. Гончар); Вожата вивісила в школі наказ, в якому .. висловлювалась нам, кращим розвідникам, подяка (О. Донченко); Повернувся він наляканий, сердитий і відразу ж написав наказ про звільнення Щербицької з роботи (С. Журахович); // Розпорядження, настанова, вказівка і т. ін. Тілько що пан почав повертатися, як Остап уже стояв, вирівнявшись, наче верства, і, покірливо опустивши руки, дожидав панського наказу (Панас Мирний); Сергійко, як тільки зринав із дому, забував про материні накази і запотиличники, робив своє (Григорій Тютюнник).