накривати[накрива́ти]

накрива́ти - а ю, - а єш, недок. , накр и ти, - и ю, - и єш, док. , перех. 1》 Покривати, закривати кого-, що-небудь тим, що кладеться зверху. || Робити покрівлю над якою-небудь будівлею; покривати. || перен. Оповивати, обволікати що-небудь. Накрив а ти [на] стіл — ставити на стіл їжу. 2》 військ. Влучаючи в ціль, руйнувати, пошкоджувати, знищувати і т. ін. її; вражати. || безос. 3》 перен. , розм. Ловити, захоплювати кого-небудь зненацька ( перев. на місці злочину). 4》 тільки док. , перен. Знеславити кого-небудь. 5》 перев. док. , перен. , розм. Напасти, накинутися на кого-небудь з лайкою, погрозами і т. ін.

НАКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., що. 1 . Покривати, закривати кого-, що-небудь тим, що кладеться зверху. Поцілував [Гонта] мертвих в очі, Христить, накриває Червоною китайкою Голови козачі (Т. Шевченко); Марія накривала матір кожухом (В. Бабляк); Вона полізла з рогачем у піч, засунула горщик, обгорнула жаром, накрила покришкою (Панас Мирний); Накривши ношу хусткою, вона хутко пішла за хату (С. Чорнобривець); // Робити покрівлю над якою-небудь будівлею; покривати. Коли Антон від'їжджав на заробітки, то обіцяв Катерині .. цинковою бляхою накрити дах (С. Чорнобривець); // перен. Оповивати, обволікати що-небудь. В полонині, де небо накриває безлюдні простори, .. вікує тиша (М. Коцюбинський); Вже вечір темною габою накрив всю землю з краю в край (В. Сосюра). 2. військ. Попадаючи у ціль, руйнувати, пошкоджувати, знищувати і т. ін. її; поражати. – Огонь трьох мінометних рот полку обов'язково накриває траншею противника (О. Гончар); Піднімається пекло снарядів, Накриває фашистські полки (М. Гірник); Важка артилерія накрила ворожі позиції одним залпом (Ю. Смолич); // безос. – Лейтенанта Чорноволенка накрило міною. На смерть... (В. Козаченко). 3. перен., розм. Ловити, захоплювати кого-небудь зненацька (перев. на місці злочину). – Он на одній чехоні рублів двісті убитку [збитків] буде .. Прийдеться у рів вивернути, та коли б ще і поліція не накрила (Панас Мирний); – Брешуть розбійники, не тепер, так в четвер, а ми їх накриємо (І. Цюпа). 4. тільки док., перен. Знеславити кого-небудь. Пішов москаль в Туреччину; Катрусю накрили. Незчулася, та й байдуже, Що коса покрита (Т. Шевченко). 5. перев. док., перен., розм. Напасти, накинутися на кого-небудь, лаючи, погрожуючи і т. ін. – Наш шановний зоотехнік забув і дорогу на ферму. А коли й загляне, то тільки лайкою й погрозами накриє (Я. Гримайло). (1) Накрива́ти (застила́ти) / накри́ти (застели́ти) [на] стіл – готувати все необхідне для їжі, розставляючи прибори, страви. Для господаря й гостей накрили довгий стіл у світлиці (І. Нечуй-Левицький); – Мариню, – гукнула [Катерина] через коридор, – прошу накрити стіл до сніданку! (Ірина Вільде); – Не гайдуки, не маршалки застилають у мене стіл .. Княгині .. тепер служать козакам за столом..! (П. Куліш); [Явдоха:] Я зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию (Панас Мирний). ◇ (2) Мо́крим рядно́м накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти, напа́стися, наки́нутися і т. ін.): а) вилаяти кого-небудь (звичайно зненацька). Він так на дочку обрушився, як мокрим рядном накрив (Грицько Григоренко); Килина так і вкрила мокрим рядном Зарубу за те, що на фермах і досі немає усіх машин (В. Кучер); – Підгляда [полковий писар ], щоб мокрим рядном на нас напасти (Г. Квітка-Основ'яненко); Стара напнула її мокрим рядном. Най вона виб'є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський); Обпала [дружина] мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський); – Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном Напався на тебе (П. Гулак-Артемовський); б) піймати, захопити на чому-небудь зненацька. – Я сигналізуватиму про всяку небезпеку, я не дам війтові накрити нас мокрим рядном (Д. Бедзик); (3) Накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого: а) вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном. – І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький); – Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! – одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах); Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти – так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний); Друкарю! Не дрімай: де треба, точку [крапку] став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Л. Боровиковський); Стара напнула її [Настю] мокрим рядном. Най вона виб'є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський); Обпала [дружина] мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський); Мов рядно́м накри́ти. Гордо [Настя] глянула!.. І знов, мов рядном накрила. – Хто з нас чорний, говоріть? (С. Олійник); б) піймати, захопити зненацька. – Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); – Ще два-три тижні – і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном. Війська там катма (З. Тулуб); Проштовхуючись до виходу, я гарячково мізкував, як накрити мокрим рядном брехунця-сусіду (А. Крижанівський); – Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок); (4) Накри́ти ша́пкою – остаточно, безповоротно вирішити що-небудь. [Тиміш:] Але я, свате, як сказав, то все рівно, що шапкою накрив. Назад я не подамсь (М. Кропивницький); (5) Ре́шетом не накри́ти, жарт. – дуже товсте (про обличчя). Пика така, що й решетом не накрити, а на голові дрібушечки та кучері (Марко Вовчок).