намилити
Дані Атласу
Значення
нами́лювати.
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| намилимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| намилим | майбутній, множина, 1 ос. |
| намилите | майбутній, множина, 2 ос. |
| намилять | майбутній, множина, 3 ос. |
| намилю | майбутній, однина, 1 ос. |
| намилиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| намилить | майбутній, однина, 3 ос. |
| намилено | |
| намильмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| намильте | наказовий, множина, 2 ос. |
| намиль | наказовий, однина, 2 ос. |
| намилити | інфінітив |
| намилила | минулий, жін. |
| намилив | минулий, чол. |
| намилило | минулий, сер. |
| намилили | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| намилить | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
намилити шию (голову, в'язи) кому і без додатка
Покарати кого-небудь за якусь провину. — Погано! — зітхнув Бракватіста.— Якщо дізнається генерал, тобі намилять шию (Ю. Бедзик); — Обіцяю вам, що мій допис в десятках примірників буде розісланий по всіх газетах, і будьте певні, що до нього прислухаються, зроблять….висновки і намилять вам шию (Григорій Тютюнник). 2. Виразивши незадоволення, добре вилаяти кого-небудь. Піде дівчина до хати сама, або й покличуть її, а там ще й голову намилять: чого сидиш, посидільнице? (А. Свидницький); Вихід першого номера Землі і Волі викликав оскаженіння в офіційних колах. Розповідали, що цар, коли йому про це доповіли, побагровів, затрясся від злоби, викликав Дрентельна і Зурова і добре намилив їм голови (М. Олійник). 3. Побити кого-небудь за щось. Шклянка (до Тихона): Ти чого сюди приперся? От же я тобі сьогодня сьогодні таки шию намилю! (М. Кропивницький); — Ну-ну, не займай, а то намилимо в'язи! — Це слобідські свого захищають (А. Шиян).
Фразеологічний словникПереклад
Джерело: dmklinger