напад[на́пад]

на́пад -у, ч. 1》 Дія за знач. напасти , нападати . 2》 Момент загострення, посилення чого-небудь; приступ. || Хворобливий стан, що виникає раптово, як правило, багаторазово повторюється, чітко обмежений в часі. 3》 Група гравців футбольної, хокейної та інших спортивних команд, яка атакує противника, щоб забити м'яч, закинути шайбу в його ворота чи сітку; прот. захист. 4》 розм. Спосіб здійснення чого-небудь; прийом. 5》 у знач. присл. н а падами, розм. Нерівномірно, окремими періодами, заходами.

НА́ПАД, у, ч. 1 . Дія за знач. напа́сти ¹ , напада́ти. В селі неначе ждали татарського нападу (І. Нечуй-Левицький); Бугор пропонує вчинити напад на один з .. нічних експресів (О. Гончар); Запобігти кліщовим висипно-тифозним пропасницям можна, оберігаючи людину від нападу на неї пасовищних кліщів у степу і в полі (з наук.-попул. літ.); Нагоріло тоді онуці й Надії. Перепадало їм і в наступні дні. Лише тактику нападу стара міняла (Яків Баш). 2. Момент загострення, посилення чого-небудь; приступ. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці (Леся Українка); Його опанував напад гнітючої туги й терпкої гіркоти (О. Довженко); Рана гоїлася, він уже почував себе краще, напади слабкості і запаморочення вже минули (В. Собко). 3. Група гравців футбольної, хокейної та інших спортивних команд, яка атакує противника, щоб забити м'яч, шайбу в його ворота; протилежне…