наполягти[наполягти́]

(докон. до наполягати / див. наполягати) наполяга́ти - а ю, - а єш, недок. , наполягт и , - я жу, - я жеш, док. 1》 Наполегливо вимагати, домагатися від кого-небудь виконання чогось. 2》 розм. Насуваючись, натискати, давити на що-небудь. || Оволодівати ким-, чим-небудь, охоплювати когось, щось (про почуття, настрій і т. ін.). 3》 розм. Енергійно діяти, займаючись чим-небудь, роблячи щось. || тільки недок. , на що . Приділяти особливу увагу чому-небудь.

(докон. до наполягати / див. наполягати) НАПОЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПОЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш, док. 1 . Наполегливо вимагати, домагатися від кого-небудь виконання чогось. – Не знаю я, що говорити. – А ти скажи, не викручуйся, – наполягав Черняк (О. Довженко); Якийсь осавул з міліції старого князя гаряче наполягав негайно ж напасти на табір Косінського (Іван Ле); Роман, пам'ятаючи наказ Сагайди, наполіг, щоб у першу чергу взяли [до санітарного візка] його офіцера (О. Гончар); Без начальства починати незручно, але Олексій наполіг відкрити збори (В. Логвиненко); // Гаряче обстоювати свою думку. Кожен бачить у тих химерних будовах своє. Хомі ввижається золотий, величезний трактор .. А Маковей наполягав, що то таки – місто (О. Гончар); Ми вмовляли, як уміли, але вона наполягла на своєму (В. Логвиненко). 2. розм. Насуваючись, натискати, давити на що-небудь. * Образно. Одна головна думка – як се сталося? Невже все правда? – всією вагою своєю наполягла на чоло (С. Черкасенко); // Оволодівати ким-, чим-небудь, охоплювати когось, щось (про почуття, настрій і т. ін.). Наполягає було на мене добра нудьга, і сон якийсь змагає (Марко Вовчок); Туга й сум наполіг на мою душу (І. Нечуй-Левицький); В кімнатах наполягла на все тиша, якась отруйна, сонлива (С. Васильченко). 3. розм. Енергійно, із завзяттям діяти, робити, виконувати що-небудь. Ковбаси не переводились на столі, і, хоч як наполягали на них майстри з підмайстрами, – здавалося, що нічого не зменшується (З. Тулуб); Серед темної ночі довгим ключем пливли лодії, і на всіх них одноманітно гриміли весла, наполягали гребці (С. Скляренко); // Напружуючись, посилено діяти яким-небудь знаряддям. – Веслуйте, бо знов захоплять нас людолови, – вигукнув він і міцно наполіг на стерно (З. Тулуб); // тільки недок., на що. Приділяти особливу увагу чому-небудь. Пан член особливо на рахунки .. наполягав на екзаменах (Б. Грінченко); Зайшов Павлуша попрощатись і знову завів мову про те, чи справді ж таки на російську мову не дуже наполягати? (А. Головко).