напої[напо́ї]

напі́й -пою, ч. Спеціально приготовлена рідина, признач. для пиття.

НАПІ́Й, по́ю, ч. Спеціально приготовлена рідина, признач. для пиття. На столах понаставляли багато тарілок, багато стаканів та чарок, а наїдків та напоїв було трохи (І. Нечуй-Левицький); Чай був улюбленим напоєм професора (В. Підмогильний); Раптом він спиняється під зеленими деревами, де багато людей сидять на килимах і п'ють з великих піал чудовий напій з маринованих черешень (О. Гончар); * Образно. Радій же, серце! До останку пий Життя людського пінистий напій (М. Рильський); * У порівн. Прохолодне повітря, наче ароматний напій, сповнювало легені (М. Трублаїні). (1) Охоло́джуючі напо́ї – напої, що охолоджують, освіжають під час спеки; (2) Спиртні́ (алкого́льні, хмільні́) напо́ї – напої, приготовлені на спирті, із спиртом. Ми швидко помічаємо зміни у зовнішності людей, які систематично вживають спиртні напої (із журн.); Не менш істотною є категорична заборона давати дітям алкогольні напої (з навч. літ.); До останнього моменту був [Яцуба] категорично проти хмільних напоїв на шкільному вечорі (О. Гончар).