напрочуд[напро́чуд]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
напро́чуд присл. 1》 Надзвичайно, дуже; навдивовижу. 2》 Дуже добре, чудово.
НАПРО́ЧУД. 1. присл. Надзвичайно, дуже; навдивовижу. Погода була напрочуд гарна (І. Франко); Наш рідний край справді благословенний край; .. яблука родять напрочуд рясно (Леся Українка); Ксьондз схилив голову набік .. В цю мить він напрочуд скидався на свого брата (З. Тулуб). 2. присл. Дуже добре, чудово. Напрочуд грають кобзарі, Кипить шпарке весілля (П. Грабовський). 3. у знач. прикм. Те саме, що дивови́жний. Пам'ять у нього [Шимека] була напрочуд (І. Франко); Слух у нього [Микити] був напрочуд (Ф. Бурлака); Показав [Каландріно] зарізаного кабана, якого гадав засолити про домашню потребу. Кабан був і справді напрочуд (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| напро́чуд |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…і, як господар перегнав усю череду на пасовища з особливо соковитими травами за високою огорожею, молодий бичок, який і сам не зчувся, як із дурного теляти вибехався на тямущого й напрочуд сильного бика, переплигнув через огорожу, грудьми й копитами трощачи все, що стояло на перепоні, й подався в широкий світ. Щоправда, при цьому він і справді мало не загинув, як йо…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger