насварити[насвари́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
НАСВАРИ́ТИ, сварю́, сва́риш, док., кого, на кого і без дод., розм. Те саме, що насвари́тися 1, 2. – На щастя, мама вийшла була до города, а то би, певно, були насварили на мене, нащо беру такий великий кусень хліба (І. Франко); Їй самій ударити дитину, насварити – можна, але не дай-бо, щоб хто інший (Ірина Вільде); – Товаришеві Добрині можеш сказати, що захочеш, навіть його свмого можеш насварити у похміллі, але намісникові князя не те! (Юліан Опільський); Дівчата з Катет зразу ж про щось схвильовано, таємниче зашепотіли. Катя навіть пальцем насварила – застерегла (А. Головко).
«насварити» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| насва́римо | майбутній, множина, 1 ос. |
| насва́рим | майбутній, множина, 1 ос. |
| насва́рите | майбутній, множина, 2 ос. |
| насва́рять | майбутній, множина, 3 ос. |
| насварю́ | майбутній, однина, 1 ос. |
| насва́риш | майбутній, однина, 2 ос. |
| насва́рить | майбутній, однина, 3 ос. |
| насва́рено | |
| насварі́м | наказовий, множина, 1 ос. |
| насварі́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| насварі́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| насвари́ | наказовий, однина, 2 ос. |
| насвари́ти | інфінітив |
| насвари́ла | минулий, жін. |
| насвари́в | минулий, чол. |
| насвари́ло | минулий, сер. |
| насвари́ли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| насва́рить | інфінітив |
Літературні засвідчення
…Мов і розраховано було її тільки досі. Дзвінкий поцілунок і ще дзвінкіше прощання: — Прощай, Ка-а-атре!.. — Прощай, Хри-и-исте! — і у двір увійшла вся розпромінена Катря. Очі блищать, губи піврозкрилися, мов іще і ще цілувати хотять. Принесла з собою запах поля й квінтесенцію людської радості. А матері б саме оце насварити, так... язик не повертається. А тут іще, мов на злість — тільки що дівчата перестали, а соловей як вдарить, як розсиплеться, як розсиплеться!.. І де він узявся такий голосистий. Прямо слова не дасть сказати. Вечеряти сіли надворі. В хаті душно, а тут так гарно. Катря звивається, подаючи вечерю, та все у неї так швиденько, меткенько виходить.…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)