націоналізм[націоналі́зм]

націоналі́зм -у, ч. 1》 Ідеологія й політика, яка проповідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок пригнічення іншої, розпалює національну ворожнечу. 2》 Рух, спрямований на боротьбу за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів. 3》 Рух за збереження і розвиток національних традицій, культури, мови, літератури, мистецтва і т. ін.; патріотизм.

НАЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. 1 . Ідеологія, політика і соціально-психологічна установка, в основі яких лежить трактування нації як вищої форми суспільної єдності, її первинності у державотворчому процесі, а також національна виключність та національна зверхність. Одним з войовничих популяризаторів ідеї закріплення державної ідеології націоналізму є публіцист, голова Селянсько-демократичної партії С. Плачинда (з публіц. літ.). 2. Рух, спрямований на боротьбу за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів. Наприкінці XIX ст. виступає на громадську арену нове покоління українців, вихованих у поняттях і поглядах безкомпромісного українського націоналізму на широкій європейській основі, людей, що вже хотіли добути для українського народу всю повноту національних і політичних прав (з наук. літ.).