начитаний[начи́таний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
начи́таний -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до начитати . 2》 у знач. прикм. Який прочитав багато книжок і набув усебічних знань.
НАЧИ́ТАНИЙ, а, е. 1 . Дієпр. пас. до начита́ти. – Але ви, люди модні, начитані в латинських поганських книжках і у французьких та італійських грішних романах, не соблюдаєте Божого закону (Б. Лепкий); – Якби ж то, товаришу, вся справа в тому була, щоб до дядьківського розуму достукатися! – сказав він. – А в чому? – запитав я, в цю мить доводячи, що моя політписьменність більше начитана, ніж засвоєна (Д. Бузько). 2. у знач. прикм. Який прочитав багато книжок і набув всебічних знань. Платон Петрович був освічений і начитаний, як і його батько (І. Нечуй-Левицький); Він [Кирило] уславився в Києві, як дуже начитаний богослов і завзятий бібліофіл (М. Грушевський).
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
Пасивний дієприкметник доконаного виду від начитати
| Форма | Позначка |
|---|---|
| начи́таній | жін., давальний |
| начи́тана | жін., кличний |
| начи́таній | жін., місцевий |
| начи́тана | жін., називний |
| начи́таною | жін., орудний |
| начи́таної | жін., родовий |
| начи́тану | жін., знахідний |
| начи́таному | чол., давальний |
| начи́таний | чол., кличний |
| начи́танім | чол., місцевий |
| начи́таному | чол., місцевий |
| начи́таний | чол., називний |
| начи́таним | чол., орудний |
| начи́таного | чол., родовий |
| начи́таного | чол., знахідний |
| начи́таний | чол., знахідний |
| начи́таному | сер., давальний |
| начи́тане | сер., кличний |
| начи́танім | сер., місцевий |
| начи́таному | сер., місцевий |
| начи́тане | сер., називний |
| начи́таним | сер., орудний |
| начи́таного | сер., родовий |
| начи́тане | сер., знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Тихенький, начитаний, з культурної сім'ї, аж дивина бере, як він сюди, в це кишло, й потрапив.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)