неживий[неживи́й]

неживи́й - а , - е . 1》 У якому припинилося життя; мертвий. || у знач. ім. нежив и й, -в о го, ч. Мертва людина; покійник. || Позбавлений життєздатності (про тіло та його частини). || Який засох, зів'яв (про насіння, рослини). 2》 Такий, як у мерця (про обличчя, очі і т. ін.). 3》 Позбавлений життєвих сил, бадьорості, енергії і т. ін. || перен. Який перебуває у стані заціпеніння, бездіяльності, знесилення і т. ін. через утому, нервове напруження, біль, переляк. 4》 Який не належить до тваринного чи рослинного світу; неорганічний. || у знач. ім. нежив е , -в о го, с. Все, що не належить до тваринного чи рослинного світу. || Який не належить до живої матерії; у якого немає ознак життя. 5》 перен. Безлюдний, спустілий (про дім, вулицю і т. ін.). 6》 перен. Відірваний, далекий від життя, від дійсності (про твори, тематику); неактуальний. || Невиразний, необразний, блідий (про слово, мову). 7》 гр…

НЕЖИВИ́Й, а́, е́. 1 . У якому припинилося життя; мертвий. А на друге літо Москаля вже неживого Найшли в балці діти (Т. Шевченко); Долівка у крові... Лежить убита мати і діти – неживі (В. Сосюра); // у знач. ім. неживи́й, во́го, ч. Мертва людина; покійник. На гульбищах так вивертається [хлопець] і трясе своїм лахміттям, що й неживий почне йому підгупувати ногою (М. Стельмах); * У порівн. Витягли мене, і я відразу повалився на землю, мов неживий (І. Франко); // Позбавлений життєздатності (про тіло та його частини). [Монтаньяр (дивиться на голову Жірондиста): ] А нежива [голова] стерпіти може й більше (Леся Українка); Чорні пальці глибоко обрізались, але не бризнула кров – лише кілька запечених .. краплин витиснулися з неживого тіла (М. Стельмах); // Який засох, зів'яв (про насіння, рослини). Неживе насіння кисню та інших окисневих сполук не поглинає (з наук. літ.); – Я не люблю березового…