незаперечний[незапере́чний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
незапере́чний -а, -е. Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний. || у знач. присудк. сл. || Який не допускає ніякого сумніву, заперечення.
НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, а, е. Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний. Його резюме, хоч сказане з незаперечним талантом і великою виразністю, мало одну велику хибу, – було задовге (І. Франко); // у знач. присудк. сл. Незаперечний глибокий зв'язок драматичних поем Лесі Українки з “маленькими трагедіями” Пушкіна (М. Рильський); Успіхи нашої країни в розвитку економіки й культури незаперечні (з публіц. літ.); // Який не допускає ніякого сумніву, заперечення. Максим став для Хоми незаперечним авторитетом (Н. Рибак); Однак мав Нестір і незаперечні, як для ватажка валки, достоїнства (О. Гончар); Всі його зусилля, образи, доводи, прохання і навіть хитрощі розбивались об незаперечне рішення: – Не пошлемо (М. Стельмах).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| незапере́чній | жін., давальний |
| незапере́чна | жін., кличний |
| незапере́чній | жін., місцевий |
| незапере́чна | жін., називний |
| незапере́чною | жін., орудний |
| незапере́чної | жін., родовий |
| незапере́чну | жін., знахідний |
| незапере́чному | чол., давальний |
| незапере́чний | чол., кличний |
| незапере́чнім | чол., місцевий |
| незапере́чному | чол., місцевий |
| незапере́чний | чол., називний |
| незапере́чним | чол., орудний |
| незапере́чного | чол., родовий |
| незапере́чного | чол., знахідний |
| незапере́чний | чол., знахідний |
| незапере́чному | сер., давальний |
| незапере́чне | сер., кличний |
| незапере́чнім | сер., місцевий |
| незапере́чному | сер., місцевий |
| незапере́чне | сер., називний |
| незапере́чним | сер., орудний |
| незапере́чного | сер., родовий |
| незапере́чне | сер., знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…е прізвище. Але, ні, не може бути. Це ж за десять тисяч кілометрів. Явна невідповідність. Це просто випадковість. Прізвище зовсім, зовсім іншої людини. Який старовір. І хоч це був незаперечний факт, що випадковість, проте серце не могло довго вгамуватись. Прокляте прізвище викликало зливу страхітних спогадів, приспаного гніву, пекельної, непримиренної, вічної ненависті.…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger