незграбний[незгра́бний]

незгра́бний -а, -е. 1》 Який має непропорційну, недоладну будову, неструнку фігуру і т. ін. || Який не має спритності й легкості у рухах; неповороткий, вайлуватий. || Який свідчить про чиюсь неспритність, неповороткість. || Нездатний швидко рухатися, повертатися і т. ін. (про судно, машину і т. ін.). 2》 Позбавлений легкості, витонченості; зробл. грубо, без смаку (про предмети); грубий. || Зробл. неакуратно, невміло. || Який погано приходиться, завеликий на кого-небудь, невдало пошитий (про одяг, взуття). 3》 Позбавлений майстерності, влучності, дотепності і т. ін. (про мову, твір і т. ін.). || Який не має логічного зв'язку, послідовності і т. ін.; безладний. 4》 Невміло, невдало виявлений.

НЕЗГРА́БНИЙ, а, е. 1 . Який має непропорційну, недоладну будову, неструнку фігуру і т. ін. Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей, а ще більше незграбно виглядали великі, в повикривлюваних чоботях ноги (Н. Кобринська); Він узяв її за руку, як маленьку дівчинку, і пішов з нею, великий і незграбний, уздовж алеї (О. Донченко); // Який не має спритності й легкості у рухах; неповороткий, вайлуватий. – Яка незграбна, на кліщі наступила. Треба дивитись під ноги (А. Хижняк); Не хотілось показувати себе незграбним, вайлуватим. І він поспішав, а виходило ще гірше (І. Цюпа); // Який свідчить про чиюсь неспритність, неповороткість. На сцену з-за лаштунків повільним незграбним кроком вийшов Семен Барабаш з гармонією (Л. Смілянський); Його рухи спочатку були навіть незграбні, жести трохи дикі, без усякої грації... (О. Ільченко); // Нездатний швидко рухатися, повертатися і т. ін. (про су…