незламний[незла́мний]

незла́мний незл о мний, -а, -е. 1》 Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. 2》 у чому і без додатка . Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний. || Який свідчить про чию-небудь непереможність, нескореність, незламність. || Якого не можна послабити, придушити, зменшити і т. ін.; наполегливий, завзятий. Незламна рішучість . 3》 Який виявляє стійкість, твердість, непохитність у намірах, поглядах, вчинках, діях і т. ін.; вірний своїм переконанням; непохитний. || Який свідчить про чию-небудь стійкість, твердість, непохитність у чомусь. || Якого не можна похитнути, зменшити, послабити (про віру, надію і т. ін.); твердий. 4》 Якого не можна порушити, розбити, зламати; непорушний. 5》 Якого ніхто не може змінити; незмінний.

НЕЗЛА́МНИЙ, НЕЗЛО́МНИЙ, а, е. 1 . Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. Пута незламні ; Залізні панцирі незломні. 2. у чому і без дод. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний. Незламні в горі і в біді, невтомні в славному труді, дівчата з Краснодона (із журн.); Князь стоїть такий, як і завжди, стрункий, дужий, незламний (С. Скляренко); Зразок непереборення, – незломний Сталінград (П. Тичина); Є серце в народу невтомне, На все в нього сили стає. В труді і у битві тверде і незломне, Снагу нам і мудрість дає (В. Бичко); // Який свідчить про чию-небудь непереможність, нескореність, незламність. По ній [постаті] знати вперту, незламну силу (Леся Українка); // Якого не можна послабити, придушити, зменшити і т. ін.; наполегливий, завзятий. [Шевченко:] В незламній боротьбі прославлений народ! (П. Тичина); Незламна рішучість. 3. Який виявляє стійкість, твердість, непохитність у намірах, поглядах, вчинках, діях і т. ін.; вірний своїм переконанням; непохитний. Грабовський багато зазнав тортур, але залишився до кінця незламним, хоча й передчасно ліг у могилу! (із журн.); // Який свідчить про чию-небудь стійкість, твердість, непохитність у чомусь. Батько тільки махнув на неї рукою, як і на її матір, бо добре знав незламну, цупку вдачу їх обох... (І. Нечуй-Левицький); Вже в ранньому дитинстві Леся [Українка] відзначалася рішучим, незламним характером (з наук.-попул. літ.); Вона бачила, що він зараз стиснутий залізною незламною волею Крутояра (В. Собко); // Якого не можна похитнути, зменшити, послабити (про віру, надію і т. ін.); твердий. Бачив я, як радісно ступав він На сей важкий, безповоротний шлях, Яку незламну в серці віру мав він (І. Франко); О, скільки в їх [очах] незломної надії, О, скільки в їх на щастя любих мрій! (Сл. Б. Грінченка); Оддавало вірою од його слів незламною, як гора кам'яная (С. Васильченко). 4. Якогоніхто не може порушити; непорушний. Як і тоді, твоє незламне слово, товариш мій, учитель бойовий! (В. Сосюра). 5. Якого ніхто не може змінити; незмінний. Мабуть, з сивої давнини віків пройшли через століття оці дикунські звичаї, незламними й живучими лишилися в побуті слободян (А. Шиян).