нейромедіатор[нейромедіа́тор]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
нейромедіа́тор -а, ч. Хімічна сполука, яка вибірково звільняється із нервового закінчення під дією нервового імпульсу, зв'язується зі специфічним рецептором у постсинаптичній структурі й індукує специфічну фізіологічну відповідь.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | нейромедіа́тор | нейромедіа́тори |
| Родовий | нейромедіа́тора | нейромедіа́торів |
| Давальний | нейромедіа́торові / нейромедіа́тору | нейромедіа́торам |
| Знахідний | нейромедіа́тор | нейромедіа́тори |
| Орудний | нейромедіа́тором | нейромедіа́торами |
| Місцевий | нейромедіа́торі / нейромедіа́торові / нейромедіа́тору | нейромедіа́торах |
| Кличний | нейромедіа́торе | нейромедіа́тори |
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)
Вікіпедія
Нейромедіатори
Нейромедіа́тори, або нейротрансмі́тери — біологічно активні хімічні речовини, за допомогою яких здійснюється передача електричного імпульсу з нервової клітини через синаптичний простір. Нейромедіатори характеризує здатність реагувати зі специфічними білковими рецепторами клітинної мембрани, ініціюючи ланцюг біохімічних реакцій, що викликають зміну трансмембранного струму іонів, що приводить до деполяризації мембрани і виникнення потенціалу дії.