нектар[некта́р]

некта́р -у, ч. 1》 В античній міфології – напій богів, що зберігав їм вічну молодість, безсмертя. || Надзвичайно приємний, чудовий на смак напій. || перен. Щось життєво необхідне для кого-небудь. || перен. Що-небудь дуже приємне. 2》 бот. Солодка, цукриста рідина, яку виділяють нектарники рослин.

НЕКТА́Р, у, ч. 1 . В античній міфології – напій богів, що зберігав їм вічну молодість, безсмертя. Богиня поставила стіл перед гостем, .. червоний нектар із водою змішала (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); // Надзвичайно приємний, чудовий на смак напій. Їжа була смачна, добірна й сита, запивали її якимось чудовим нектаром, що пах медом і зіллям (П. Козланюк); [Геннадій: ] Дружок один, з Кавказу, такого винця привіз, що куди там! Нектар! Просто нектар! (З. Мороз); // перен. Щось життєво необхідне для кого-небудь. Тужив [Дмитро]. Смертельно тужив. По тім нектарі полонинськім, на котрім зріс, міське повітря давило йому груди (Г. Хоткевич); Ви-бо єдині були мені нектаром, медом поживним; З вами на світі, книжки, солодко жити було (М. Зеров); // перен. Що-небудь дуже приємне. Ще стоїть передо мною Те бліде лице твоє, Із котрого я так жадно .. Ссав любові нектар божий (І. Франко). 2. бот. Солодка…