неможливий[неможли́вий]

неможли́вий -а, -е. 1》 Якого не можна здійснити, виконати, дістати, домогтися і т. ін.; нездійснимий. || у знач. ім. неможл и ве, -вого, с. Те, чого не можна здійснити, виконати, дістати, домогтися і т. ін. || Який не може бути, існувати, відбуватися. || Якого важко уявити; немислимий. 2》 Дуже поганий, неприємний; жахливий. || Надзвичайно сильний, великий силою свого вияву, прояву. || За яких не можна працювати, здійснювати що-небудь; надзвичайно несприятливі (про умови, обставини і т. ін.). || З якого не можна або дуже важко вийти, надзвичайно скрутне (про становище). 3》 розм. Який викликає велике незадоволення у кого-небудь, якого важко витримати (про людину); нестерпний.

НЕМОЖЛИ́ВИЙ, а, е. 1 . Якого не можна здійснити, виконати, дістати, добитися і т. ін.; нездійсненний. Вона благала усіх родичів навколішках, цілуючи руки, обіцяючи все можливе і неможливе, аби Зоню не відправляли з двора (Леся Українка); Всяка легальна робота між народом та серед несвідомої інтелігенції нашої поки що неможлива, бо ще не маємо права зборів, спілок і т. ін (М. Коцюбинський); Щасливо, друзі, вам у казку долетіти, До неможливої дістатися мети! (М. Рильський); // у знач. ім. неможли́ве, вого, с. Те, чого не можна здійснити, виконати, дістати, добитися і т. ін. Вперті Білорусії сини Сказали: неможливого немає – І камінь перед плугом відступає (М. Рильський); – Не обіцяйте необачно неможливого, – Кажуть обережні (Р. Братунь); // Який не може бути, існувати, відбуватися. – Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без інтелігенції, без науки неможливий розвиток суспільства (Григорій Тютюн…