неподалік[неподалі́к]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
неподалі́к 1》 присл. На невеликій відстані; поблизу. 2》 у знач. прийм. , род. в. , у сполуч. з прийм. від і без нього . Уживається для позначення тих предметів, на невеликій відстані від яких щось міститься, відбувається і т. ін.
НЕПОДАЛІ́К. 1. присл. На невеликій відстані; поблизу. Він примружено глянув на дівчат, що саме проходили неподалік (П. Кочура); Велика бомба розірвалась неподалік (О. Довженко). 2. у знач. прийм. з род. в., у сполуч. з прийм. від і без нього. Уживається при позначенні тих предметів, осіб на невеликій відстані від яких щось міститься, відбувається і т. ін. Соломія сиділа неподалік від Оксани (І. Цюпа); Хутір, на якому зупинився Арнульф, лежав неподалік станції (П. Загребельний).
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| неподалі́к |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Неподалік від морського берега існував колись пустир, де росли будяки й інші колючі рослини, куди вряди-годи заходив пастися шолудивий віслюк, якого господар тримав у чорному тілі, годуючи стусанами й лайкою.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger