До АтласуАтлас слів (Лексикон)

Лексикон · A-Я · Н

непокоїти[непоко́їти]

дієслово · [nepɔˈkɔjite] · «to bother, to disturb (disrupt the peace of)»

✓ Питома українська лексикаCEFR B2 · орієнтовноPractice this word →Практикувати це слово →

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення3 картки

ПоходженняНепокоїти, пересліпереляку та ін.)», истріьпна (истріпвам) «ціпенію», слн. ігар «дурень», ітарій «мучити», стел. трапити, зводиться до пел. "їогрій «мучити,…

Морфологія22 форми

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістиказахист питомості

Синонімія24 позиції

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад3 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

непоко́їти - о ю, - о їш, недок. , перех. 1》 Порушувати чий-небудь спокій; завдавати турботи, клопоту; турбувати. 2》 Викликати хвилювання, тривогу, побоювання; приводити у стан неспокою, занепокоєння; хвилювати. 3》 Завдавати фізичного болю; турбувати.

СУМ-20сучасний тлумачний словник

НЕПОКО́ЇТИ, о́ю, о́їш, недок., кого, що. 1 . Порушувати чий-небудь спокій; завдавати турботи, клопоту; турбувати. Човник повернувся трохи боком, але Гапка не хотіла непокоїти діда і вже не обзивалася (Л. Яновська); Мирослава вбігла в кімнату і припала до колін княгині. – Прости, милостива, прости, що в таку страшну хвилину непокою тебе (Юліан Опільський); * Образно. Вітерець з берега непокоїв море (О. Донченко). 2. Викликати хвилювання, тривогу, побоювання, спричиняти неспокій, занепокоєння; хвилювати. Гостей все більше та більше прибува, а князя як нема, так нема. Се почало непокоїти навіть і пані Турковську (Леся Українка); Тривожне почуття зростало в серцях батьків, непокоїло їх день у день.., коли вони думали про старшого сина (О. Полторацький). 3. Завдавати фізичного болю; дошкуляти. Найбільш непокоїли [Дмитра] ноги – не міг стати (М. Стельмах); Від тієї ночі носить Рубанюк у тілі…

Етимологія

Непокоїти, пересліпереляку та ін.)», истріьпна (истріпвам) «ціпенію», слн. ігар «дурень», ітарій «мучити», стел. трапити, зводиться до пел. "їогрій «мучити,…

Джерело: ЕСУМ, т. 5, с. 621

Морфологія

дієслово · 22 форми · VESUM

Інфінітив: непоко́їти

теперішній
Особа	Однина	Множина
1 особа	непоко́ю	непоко́їмо / непоко́їм
2 особа	непоко́їш	непоко́їте
3 особа	непоко́їть	непоко́ять

майбутній
Особа	Однина	Множина
1 особа	непоко́їтиму	непоко́їтимем / непоко́їтимемо
2 особа	непоко́їтимеш	непоко́їтимете
3 особа	непоко́їтиме	непоко́їтимуть

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
непоко́їть	інфінітив

Синоніми та антоніми

Синоніми:

турбуватибентежитиклопотатихвилюватитривожитирозтривожуватизбентежуватирозбентежуватироз'ятрюватибунтуватирозбурхуватипорушуватизачіпатибаламутити (розм.)каламутити (розм.)муляти (розм.)непутити (розм.)колотити (розм.)сколочувати (розм.)порушати (діал.)зворохоблювати (діал.)потрясатимордувати (розм.)мутити (розм.)

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Лепкий Б. · Богдан Лепкий. Каяла · 1872

…анки вод по весняній, щорічній повені. Ігор розглядався кругом. "Коли тут мало води, то що буде далі, в степу?!" — думав собі. Але думками тими ні з ким не ділився. Не хотів людей непокоїти. І так чимало було таких, що нерадо вибирались у похід. Деякі міркували собі, що коли Святослав київський недавно тому погромив половців, набрав силу невольника, паволок, шкур дор…

literary_fts · e269804f_c0021

Джерело: literary_fts

Переклад

непокоїти↔

disturb (confuse or irritate)to bother, to disturb (disrupt the peace of)to worry, to disquiet, to trouble (make anxious; afflict with mental agitation)

Джерело: dmklinger